Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи - підприємця керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення, Підприємець здійснює господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінних металів. Продаж товарів здійснює з післяплатою через мережу Інтернет і відправляє їх покупцям за допомогою операторів поштового зв'язку (зокрема ТОВ "[...]" або АТ "[...]").

Підприємець звернувся до контролюючого органу із наступними питаннями (в контексті звернення):

1. Чи зобов'язаний Підприємець, який здійснює продаж товарів з післяплатою через мережу Інтернет і відправляє їх покупцям за допомогою операторів поштового зв'язку (зокрема ТОВ "[...]" або АТ "[...]"), формувати фіскальні чеки через програмний реєстратор розрахункових операцій (далі - ПРРО) під час таких відправлень?

2. Якщо так, то чи є обов'язковим зазначення у фіскальному чеку (створеному ПРРО або реєстратором розрахункових операцій (далі - РРО)) повної інформації про ювелірний виріб, зокрема:

проби дорогоцінного металу (наприклад 585°);

ваги ювелірного виробу?

3. Якщо зазначена інформація (проба та вага) вже присутні на бірці товару, чи має суб'єкт господарювання все одно зазначати ці реквізити в назві товару у фіскальному чеку?

4. Якими саме нормативно-правовими актами регламентується форма назви ювелірного виробу у фіскальному чеку, зокрема вимога щодо включення до неї ваги та проби?

Перед наданням відповіді на питання звернення, звертаємо увагу Підприємця, що пунктом 52.1 статті 52 Кодексу передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити, зокрема, зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин).

Тобто виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень, покладених на податкові органи, вбачається, що саме платник податків, при оформленні звернення на отримання індивідуальної податкової консультації повинен зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та чітко визначати конкретні норми, щодо застосування яких платник просить надати роз'яснення, а також викласти усі фактичні обставини з приводу застосування норм щодо яких у платника виникли питання.

Підприємцем у зверненні наведено недостатньо фактичних обставин, зокрема не зазначено договірних відносин, що склались (були укладені) між Підприємцем з покупцями товарів та ТОВ [...], не наведено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів, не зазначено яким чином відбувається післяплата споживачами за отриманий товар через ТОВ [...], що є ключовим для визначення кола обов'язків у сфері здійснення розрахунків за товари.

Такий підхід Підприємця до оформлення звернення унеможливлює надання вичерпної індивідуальної податкової консультації, як допомоги контролюючого органу з практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства.

Щодо питання 1

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Дія Закону N 265 поширюється на усіх суб'єктів господарювання (далі - СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом II Закону N 265.

Зокрема, ст. 3 Закону N 265 встановлено обов'язок СГ проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО/ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов'язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначенні законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

У зв'язку з тим, що у зверненні відсутні відомості про обсяг обов'язків АТ [...] та ТОВ [...] у правовідносинах з продавцем відповідь надаємо на підставі договорів розміщених у відкритому доступі.

Слід зазначити, що у правовідносинах, які виникають між продавцем товарів та АТ [...], АТ [...] від свого імені, саме як оператор поштового зв'язку приймає товар у своєму відділенні і від свого імені приймає саме післяплату за таке відправлення, а в момент вручення покупцеві відправлення та приймання оплати за нього працівником (оператором або кур'єром) АТ [...] формується та видається покупцю фіскальний касовий чек, яким ідентифікується продавець та післяплата за товар.