Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо розрахунку курсової різниці на суму кредиторської заборгованості в російських рублях станом на 31.03.2025 та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що постановою Національного банку України від 24.03.2025 N 36 "Про затвердження змін до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів" (далі - Постанова N 36), яка набрала чинності з 31 березня 2025 року, Національним банком України припинено розрахунок курсу гривні до російського рубля.

Товариство має заборгованість за отримані від постачальника товари в іноземній валюті (російський рубль), яка виникла до початку воєнної агресії та введення воєнного стану, тобто до 24.02.2022 року.

Згідно з Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 N 193 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за N 515/4736, на кожну дату балансу Товариство здійснювало розрахунок операційних курсових різниць за такою заборгованістю.

Проте згідно з Постановою N 36 російський рубль виключено з переліку валют, до яких встановлюється офіційний курс гривні.

У зв'язку із зазначеним у Товариства виникли наступні питання:

1. Чи потрібно обраховувати операційні курсові різниці на кожну дату балансу за заборгованістю в російських рублях після 31.03.2025?

2. У разі визначення Товариством обов'язку з обрахунку операційних курсових різниць після 31.03.2025 за такою кредиторською заборгованістю, який валютний курс російського рубля до гривні має бути застосований для таких розрахунків, враховуючи відсутність офіційного курсу Національного банку України для російського рубля?

Щодо питань 1, 2.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.