Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі - ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство має розрахунок коригування на зменшення його податкових зобов'язань, реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) якого було зупинено. Після його реєстрації в ЄРПН та відображення даних такого розрахунку коригування у складі податкової декларації з ПДВ (далі - декларація) відповідного звітного (податкового) періоду, шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок), у Товариства збільшується значення показника рядка 21 декларації, що уточнюється.

У зв'язку з набранням 01.10.2024 чинності наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 №400, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за №1302/42647, зі змінами (далі - Наказ №400), згідно з яким, зокрема, змінено форму додатка 2 (Д2) до декларації, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку заповнення додатка 2 (Д2) з відміткою "Уточнюючий" у випадку, описаному у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 Кодексу нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за звітний (податковий) період, що настає за звітним (податковим) періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума, зокрема, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (підпункт "в" пункту 200.4 статті 200 Кодексу).

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, у тому числі уточнюючого розрахунку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, зі змінами (далі - Порядок №21).

Пунктом 6 розділу III Порядку №21 визначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

У складі декларації подаються передбачені Порядком №21 додатки, які додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу ІІІ Порядку №21).

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації (підпункт 2 пункту 5 розділу V Порядку №21).