- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Індивідуальна податкова консультація
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 09.05.2025 р. N 2580/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо коригування податкових зобов'язань, нарахованих згідно зі статтею 199 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ), та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II і підпунктом "в" підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює оподатковувані та неоподатковувані ПДВ операції. В межах господарської діяльності Товариство придбає у постачальників - платників ПДВ основні засоби, нараховує у відповідних податкових періодах податкові зобов'язання з ПДВ згідно зі статтею 199 розділу V ПКУ та складає і реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідні податкові накладні. Існують випадки, коли надалі Товариством приймається рішення про зміну напряму використання таких основних засобів, а саме продаж або безкоштовну передачу таких основних засобів.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:
1) права Товариства на складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 розділу V ПКУ за основними засобами, придбаними з ПДВ для часткового використання в оподатковуваних, а частково - в неоподатковуваних операціях, у разі подальшого продажу чи безоплатної передачі таких основних засобів;
2) періоду, протягом якого Товариство може скласти такий розрахунок коригування;
3) бази оподаткування, виходячи з якої складається такий розрахунок коригування.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
................Перейти до повного тексту