Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Як зазначено у зверненні, Товариством __.06.2024 було подано декларацію з податку на додану вартість (далі - декларація) за травень 2024 року з наявністю суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Реєстрацію платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) анульовано за рішенням контролюючого органу __.06.2024. Остання декларація подана Товариством за червень 2024 року з декларуванням рядка 21.

__ березня 2025 року контролюючим органом за рішенням суду внесено запис про реєстрацію Товариства платником ПДВ із датою реєстрації __.__.2023 з індивідуальним податковим номером ________________.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи потрібно надавати податкову звітність з ПДВ у період стану анулювання, якщо декларація має в показниках рядок 21?

2. У разі подання декларацій за період анулювання чи застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну подачу декларації?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами п. 1.1 ст. 1 Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, інформації, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Щодо подання податкової звітності з ПДВ.

Порядок подання податкової звітності з ПДВ до контролюючого органу визначено ст. 49 Кодексу та регламентовано Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289 (далі - Порядок N 21).

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Водночас, абзацом другим п. 40.1 ст. 40 Кодексу передбачено, що у разі якщо іншими розділами Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 9 розд. III Порядку N 21 визначено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до Кодексу.