Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкової накладної та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Товариством (отримувач) та постачальником укладено договір про надання послуг, в якому стороною, що надає послуги, а також в первинних документах, складених за таким договором вказано реквізити головного підприємства-постачальника. У грудні 2024 року Товариством проведено авансову оплату за послуги на розрахунковий рахунок головного підприємства-постачальника, на суму якої останнім була складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкова накладна. В заголовній частині такої податкової накладної у графі "Найменування постачальника (продавця)" вказано структурний підрозділ головного підприємства-постачальника, номер філії, індивідуальний податковий номер та податковий номер платника податку головного підприємства.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи правомірно постачальник вказує реквізити структурного підрозділу (філії) в податковій накладній, якщо в договорі та первинних документах вказані лише реквізити головного підприємства-постачальника?

2) чи має право Товариство включити суму податку на додану вартість до податкового кредиту за такою податковою накладною?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" та "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року N 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до підпункту "г" пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема, податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 розділу V Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267, зі змінами, (далі - Порядок N 1307), якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.