Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення від 11.04.2025 (вх. ДПС N 2492/ІПК/6 від 17.04.2025) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, фізична особа планує здійснювати підприємницьку діяльність з надання інформаційних послуг. А саме: надавати користувачам змогу через мобільний додаток замовляти послугу, або приймати послугу на виконання. У разі успішного виконання послуг, користувач сплачує винагороду за надання доступу до сервісу (мобільного додатку). Для цього платник податків планує зареєструватись як фізична особа - підприємець з наступними видами діяльності КВЕД:

46.18 - діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами;

63.11 - оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність;

62.01 - комп'ютерне програмування;

63.99 - надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.;

73.12 - посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації;

96.09 - надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи правильно обрані платником податків види діяльності?

2. Чи можливо здійснювати вищезазначені види діяльності будучи фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку другої групи?

3. Чи може платник податків як фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи надавати вищезазначені послуги юридичним особам на спрощеній системі оподаткування?

4. Якщо послуга надається виключно через мобільний додаток в електронній формі, платежі надходять виключно у безготівковій формі на розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця, місце здійснення розрахунку визначити не можливо, чи є обов'язковим застосування програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО)?

5. Чи потрібно отримання ліцензії для здійснення вищезазначених видів діяльності?

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 19-1.1 ст. 19-1 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Основні засади господарювання в Україні визначені Господарським кодексом України (далі - ГКУ).

Згідно з ст. 42 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 ГКУ підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Згідно з ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).

Фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу (абзац перший п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Щодо питання першого

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Кодексу реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (пп. 8 п. 299.7 ст. 299 Кодексу).

Згідно з пп. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі - КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 N 457, зі змінами та доповненнями (далі - Наказ N 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу N 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності - визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців.

КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств та організацій, не спричиняє жодних правових наслідків.

Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання (абзаци восьмий, десятий п. 1 КВЕД ДК 009:2010).