Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо надання роз'яснень окремих норм законодавства з обігу алкогольних напоїв, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є імпортером алкогольних напоїв на територію України з подальшим розповсюдженням таких товарів через роздрібні мережі продуктових магазинів. Після розмитнення товар доставляється до складського приміщення (є зареєстрованим місцем зберігання алкогольних напоїв на підставі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями), де розміщується на підставі договору про надання послуг складського зберігання. Потім, після опрацювання замовлень покупців, здійснюється відвантаження товару до складу Покупця (або складу-магазину) відповідно до умов договорів поставки з відповідною товаросупровідною документацією.

З метою оптимізації логістичних процесів зі скорочення часу отримання товару Покупцем напряму після розмитнення на свій склад (склад - магазин), виникає необхідність у іншому регулюванні відносин з Покупцями, а саме укладання договору консигнації алкогольної продукції. Умови такого Договору передбачають розміщення товару на складі Покупця на певний період, протягом якого право власності на товар залишається у Постачальника (Товариства). Товар планується розміщувати на складі Покупця (що є зареєстрованим місцем зберігання алкогольних напоїв) у кількості, яка покриває очікувані квартальні показники продажу такого товару у мережі Покупця. Покупець, з метою купівлі товару, попередньо узгоджує з Товариством замовлення на певну кількість товару, підписує з Товариством відповідну видаткову накладну (момент переходу права власності на товар від Товариства до Покупця) та здійснює внутрішнє переміщення товару до свого магазину.

Враховуючи викладене вище, Товариство запитує:

1. Чи потребує частина складу Покупця, де планується розміщення товарів Товариства, внесення до Єдиного реєстру місць зберігання, виходячи з того, що склад Покупця вже є в Єдиному Реєстрі місць зберігання і Товариство планує розміщення товарів виключно в зоні зберігання алкогольних напоїв Покупця?

2. Чи потребує Постачальник (Товариство) оформлювати довідку по формі 20-ОПП за місцем знаходження партії товару Товариства (на складі Покупця)?

3. Чи достатнім комплектом товаро-супровідної документації щодо відвантаження товару Товариством Покупцю з власного складу Покупця буде видаткова накладна, підписана Товариством та Покупцем (без товарно-транспортної накладної, внаслідок відсутності факту перевезення Постачальником кожної партії товару до магазину Покупця)?

Щодо питання 1

Відповідно до пункту 47 частини першої статті 1 Закону України від 18 червня 2024 року N 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон N 3817) місце зберігання - місце, що використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, що використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру місць зберігання.

Єдиний реєстр місць зберігання - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік місць зберігання із зазначенням відомостей, визначених цим Законом, про місцезнаходження місць зберігання та про заявників (пункт 26 частини першої статті 1 Закону N 3817).

Зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб'єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадків, визначених Законом N 3817 (абзац перший частини першої статті 39 Закону N 3817).

Згідно із частиною першою статті 17 Закону N 3817 зберігання алкогольних напоїв здійснюється суб'єктом господарювання у місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, на підставі однієї з таких ліцензій: на право виробництва алкогольних напоїв або на право оптової торгівлі алкогольними напоями, або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадків, визначених цим Законом.

Отже, розміщення товарів Товариства на підставі договору, який передбачає зберігання саме Покупцем алкогольних напоїв Товариства виключно в місці зберігання алкогольних напоїв, яке вже внесено Покупцем до Єдиного реєстру місць зберігання, не потребує додаткового внесення Товариством такого місця до Єдиного реєстру місць зберігання.

Разом з цим звертаємо увагу, що відповідно до частини другої статті 17 Закону N 3817 забороняється зберігання та/або реалізація алкогольних напоїв, отримання яких не підтверджено:

1) для імпортера - митною декларацією (у тому числі тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем;

2) для суб'єкта господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі (крім виробників алкогольних напоїв - щодо вироблених ними алкогольних напоїв) - первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб'єкта господарювання - документом на внутрішнє переміщення;

3) для суб'єкта господарювання, який здійснює зберігання на підставі відповідного договору (правочину), - документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання.

Щодо питання 2

У зверненні Товариство повідомляє, що розглядає питання укладання договору консигнації алкогольної продукції, за умовами якого товар постачальника планується розміщувати на складі покупця на певний період, протягом якого право власності на товар залишається у постачальника.

Відповідно до пункту 14.1.202 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.