Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись ст. 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), розглянуло звернення на отримання індивідуальної податкової консультації від '...' щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, платник податків зареєстрований особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має основне місце роботи і просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань

1. Чи потрібно самозайнятій особі сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), якщо така особа є найманим працівником?

2. Чи потрібно повідомляти контролюючий орган про факт сплати єдиного внеску роботодавцем?

3. Який розмір єдиного внеску та порядок звітування?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464).

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, особи, які провадять незалежну професійну діяльність наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону №2464 для платників, зазначених, зокрема, у п. 5 частини першої статті 4 Закону №2464 єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Крім того, згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону №2464).