Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення [...] щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що є фізичною особою - підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування другої групи, планую здійснювати продаж фізичних товарів на міжнародних маркетплейсах (Etsy, Ebay, Amazon тощо).

У зв'язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Фізична особа - підприємець другої групи має намір здійснювати продаж фізичних товарів на міжнародних маркетплейсах (Etsy, eBay, Amazon тощо) відповідно до публічного договору (Угоди користувача), який регламентує взаємовідносини між продавцем та платформою. Виходячи з умов цих договорів, маркетплейси виступають як посередники, що надають послуги розміщення товарів, аналітики тощо, але не є покупцями товару. Чи обов'язково в інвойсах вказувати, що продаж здійснено за публічним договором (Угодою користувача) на конкретному маркетплейсі? Чи достатньо оформлювати інвойси без згадки про платформу продажу?

2. Фізична особа - підприємець другої групи має намір продавати фізичні товари на іноземних маркетплейсах (Etsy, eBay, Amazon тощо) за публічним договором (Угодою користувача) безпосередньо конкретним покупцям. Чи вважаються такі продажі роздрібною чи оптовою торгівлею?

3. Чи є обов'язковим зазначення банківських реквізитів продавця в інвойсах на експорт фізичних товарів, що реалізуються за публічним договором на іноземних маркетплейсах (Etsy, eBay, Amazon тощо)?

4. Чи зобов'язана фізична особа - підприємець при експортних операціях зберігати митну декларацію CN 22 для податкової перевірки, враховуючи, що з часом вона може бути втрачена в особистому кабінеті "Укрпошти"?

5. Фізична особа - підприємець другої групи має намір здійснювати експорт товарів через "Укрпошту", створюючи відправлення в особистому кабінеті фізичної особи - підприємця без укладення договору. При відправленні посилок за кордон на відділенні Укрпошти фізична особа - підприємець отримує чеки, де не вказано прізвища відправника, однак є перші та останні 4 цифри Ключ-карти (нею планується оплачувати відправлення), а також ім'я та прізвище отримувача та частково його адреса, що відповідають даним в інвойсі. Виписки з банківського рахунку підтверджують відповідні платежі. Також в особистому кабінеті Укрпошти формується митна декларація CN 22, в якій є повні дані відправника та отримувача. Чи достатньо таких чеків для податкової ідентифікації фізичної особи - підприємця при перевірці? Чи необхідно обов'язково укладати договір з "Укрпоштою", щоб отримувати рахунки-акти?

6. Як податкова служба розцінює експорт товарів фізичної особи - підприємця через особистий кабінет фізичної особи - підприємця в Укрпошті без укладеного договору, якщо оплата за доставку здійснюється готівкою? У такому разі отриманні на відділенні Укрпошти чеки не містять даних про відправника, але мають частину даних отримувача: ім'я та прізвище, а також частково його адресу, що відповідає даним в інвойсі та CN 22 (де в обох документах вказується відправник). Чи достатньо таких чеків для податкової ідентифікації фізичної особи - підприємця при перевірці?

7. У разі укладення договору з "Укрпоштою" фізична особа - підприємець поповнює баланс авансом або здійснює оплату після фактичного надання послуг. Суми надходжень і витрат у такому випадку можуть не відповідати конкретним відправленням (наприклад, поповнення на 10000 грн, а суми окремих відправок - 2010 грн, 3005 грн, 999 грн тощо). Як податкова служба розцінює такі операції? Чи є для фізичної особи - підприємця другої групи якісь ризики через такий спосіб розрахунків?

8. Фізична особа - підприємець другої групи закуповує фізичні товари у постачальника, отримує рахунок-фактуру, але оплачує його лише після отримання товару разом із видатковою накладною, або й 2 - 3 рахунки одночасно після отримання кількох партій товару. Чи немає у такій схемі розрахунків порушень для фізичної особи - підприємця другої групи?

Щодо першого, другого та третього питань

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року N 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон N 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - НБУ), прийнятими відповідно до Закону N 2473.

Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст. ст. 11 та 15 Закону N 2473 відповідно.

Також слід зазначити, що особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначено ст. 13 Закону N 2473.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону N 2473).

Відповідно до ст. 2 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV "Про Національний банк України" (далі - Закон N 679), НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом N 679 та іншими законами України.

НБУ виконує функції, зокрема, встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками; здійснює валютне регулювання, визначає порядок виконання операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами (ст. 7 Закону N 679).

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 459, Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері розвитку підприємництва.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Таким чином, з питання щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, зокрема інвойсів, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності (продаж товарів на міжнародних маркетплейсах) доцільно звернутися до Національного банку України та Міністерства фінансів України, а з питання стосовно віднесення зазначеної діяльності до роздрібної чи оптової торгвлі - до Міністерства економіки України.

Щодо четвертого, п'ятого та шостого питань

Ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку регулюється ст. 296 Кодексу, згідно з п. 296.1 якої фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.