Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо окремих питань з оподаткування господарських операцій здійснених юридичною особою - платником єдиного податку, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції

Товариство повідомило, що з 01.01.2024 року є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків. Згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС основним видом діяльності є 47.91 - роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет. Товариством планується, що поряд з договорами купівлі-продажу та поставки власної продукції юридична особа буде здійснювати комісійну торгівлю товарами інших осіб (юридичних осіб та фізичних осіб).

Товариство, посилаючись на норми законодавства просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

1. До складу доходу платника єдиного податку третьої групи включається вся сума коштів від реалізації товарів у рамках договору комісії, отриманих на банківський рахунок Товариства чи лише комісійна винагорода, яка надходить Товариству від комітента або утримується ним самостійно?

2. Якщо покупці товарів розраховуються з Товариством (комісіонером) з використанням розрахункових платіжних терміналів, із суми перерахованої цими покупцями виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги банку з розрахункового обслуговування (послуг еквайрингу), то яка сума коштів вважається доходом Товариства: вся виручка від реалізованого товару без вирахування комісії банку чи виручка від реалізованого товару з вирахуванням комісії банку?

3. Чи буде вважатися самостійне утримання Товариством (комісіонером) належної йому комісійної винагороди з отриманих від покупців коштів за реалізовану продукцію без перерахування такої комісійної винагороди комітенту порушенням вимог норми пункту 291.6 статті 291 Кодексу, а саме негрошовою формою розрахунків чи бартером?

4. Яка подія є датою отримання доходу Товариством (комісіонером): дата продажу товару (відображена в фіскальному чеку, квитанції, тощо); дата зарахування грошових коштів за реалізований товар на рахунок Товариства в банку; дата складання Товариством (комісіонером) та комітентом Акту приймання-передачі послуг за договором комісії, в якому визначається сума комісійної винагороди чи дата зарахування цієї комісійної винагороди після отримання коштів від комітента в тому випадку, коли вся виручка спочатку повертається комітенту і лише потім сплачується Товариству (комісіонеру)?

5. Якщо Товариство (комісіонер) самостійно утримує належну йому комісійну винагороду з отриманих від покупців коштів за реалізовану продукцію без перерахування такої комісійної винагороди комітенту чи не вважатиметься порушенням податкового законодавства визначення дати отримання доходу на дату складання Товариством (комісіонером) та комітентом Акту приймання-передачі послуг за договором комісії, в якому визначається сума комісійної винагороди?

Щодо першого - п'ятого питання

Копію договору, на підставі якого Товариство планує здійснювати торгівлю товарами інших суб'єктів господарювання до звернення не надано, тому відповідь надається на загальних підставах.

Правове регулювання господарських відносини, зокрема, укладання договору комісії регулюється Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (частина перша статті 1011 ЦКУ).

Частиною першою статті 1012 ЦКУ визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

При цьому, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина 3 статті 1012 ЦКУ).

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (частина перша статті 1013 ЦКУ).

Законодавство встановлює певні правила виконання договору комісії, які визначають поведінку сторін за договором.

Згідно із частиною першою статті 1014 ЦКУ комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно статті 1021 ЦКУ комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента. Якщо при прийнятті комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, що надійшло для комітента, будуть виявлені недостача або пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів. Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за втрату, недостачу, пошкодження майна комітента, якщо він був зобов'язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обороту.