Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо визначення дати коригування податкових зобов'язань та на доповнення до індивідуальної податкової консультації, наданої Товариству та зареєстрованої в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ),

Як зазначено у зверненні, продавець (Товариство) 10.06.2024 отримав від покупця передоплату за товар по Замовленню №1 (далі - товар-1) та склав відповідну податкову накладну, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений термін.

11.06.2024 Товариство відвантажило товар-1 покупцю на всю суму отриманої передоплати.

02.07.2024 покупець повернув продавцю товар-1 в повному обсязі та усно повідомив продавця про намір отримати в рахунок сплачених коштів інший товар.

01.08.2024 покупець надіслав продавцю Замовлення №2, при цьому Замовлення №1 було анульовано.

02.08.2024 покупець надіслав продавцю лист щодо зарахування передоплати за товар-1 в рахунок передоплати за товар по Замовленню №2 (далі - товар-2), без повернення такої передоплати покупцю. Відвантаження товару-2 не було.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо дати складання податкової накладної на суму неповернутої попередньої оплати у викладеній у зверненні ситуації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Відповідно до частини 2 статті 604 ЦКУ зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу ХХ ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: