Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи - підприємця [...] (далі - Підприємець) від [...] N [...] (вх. ДПС N [...] від [...]) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

У зв'язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків Підприємець звернувся до контролюючого органу із такими питаннями:

1. У яких випадках виникає обов'язок з'єднувати чи поєднувати платіжний термінал (POS-термінал) з програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО)?

2. У випадку якщо ПРРО із POS-терміналом не з'єднані/поєднанні, чи є обов'язок заповнювати рядки 12 - 17 фіскального чеку, якщо касир разом із фіскальним чеком видає квитанцію безпосередньо надруковану пристроєм POS-терміналу, де міститься інформація про електронний платіжний засіб?

3. Чи вважаються з'єднаними/поєднаними ПРРО з POS-терміналом якщо:

3.1 пристрої знаходяться в одній мережі Wi-Fi;

3.2 пристрої знаходяться у різних мережах Wi-Fi;

3.3 POS-термінал працює від SIM-карти, ПРРО від мережі Wi-Fi.

4. У випадку перевірки, яким чином інспектор визначає чи є з'єднаними/поєднаними ПРРО з POS-терміналом, і з якої дати це з'єднання/поєднання відбулося, для застосування штрафу за відсутність обов'язкових реквізитів (рядків 12 - 17) у фіскальному чеку?

Перед наданням відповіді на поставлені запитання слід зауважити, що індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз'яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

Метою податкової консультації є викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

З урахуванням того, що звернення Підприємця щодо отримання індивідуальної податкової консультації формально відповідає вимогам статті 52 Кодексу, водночас із його тексту не можливо встановити із застосування якої саме норми податкового чи іншого законодавства у Підприємця виникли труднощі, а тому роз'яснення йому надається, виходячи із загальних вимог законодавства.

Щодо питання 1, 2, 3

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі - Закон N 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону N 265.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 N 13 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.11.2024 N 601, далі - Положення N 13).

Пунктом 2 розділу II Положення N 13 встановлено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек). При цьому Положення N 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.