Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення податкових зобов'язань з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник ПДВ планує у 2025 році перейти на спрощену систему оподаткування та зареєструватися платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків доходу. При цьому такий платник має нежитлове (офісне) приміщення, яке було придбано у 2018 році з ПДВ.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо необхідності нарахування податкових зобов'язань з ПДВ та порядку визначення бази оподаткування ПДВ у викладеній у зверненні ситуації?

Разом з тим, у зверненні не вказано, чи була включена платником податку до податкового кредиту сума ПДВ при придбанні нежитлового приміщення. У зв'язку з цим ДПС надає роз'яснення загальних норм податкового законодавства щодо пов'язаного з цими операціями питання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку (пункт 293.3 статті 293 розділу XIV ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ звичайною ціною є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Порядок анулювання реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтею 184 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за N 1456/26233 (далі - Положення).

Законодавчі підстави для анулювання реєстрації особи як платника податку визначено статтею 184 розділу V ПКУ.