Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму звернені повідомив, що зареєстрований фізичною особою - підприємцем платником єдиного податку третьої групи. Основним видом діяльності є надання послуг з комп'ютерного програмування іноземним замовникам. Для отримання оплат від іноземних контрагентів платник податків використовує платформу Deel. Оскільки в іноземному законодавстві немає такого поняття, як фізична особа - підприємець, то на платформі Deel платник податків зареєстрований як контактор (...).

Замовник створює в системі платформи Deel, договір (контракт) про надання послуг із програмування та пропонує платнику податків (українському фізичній особі - підприємцю) його підписати. Авторизувавшись на платформі Deel та зайшовши у свій акаунт, відкритий на цій платформі, платник податків підписує договір.

Після надання послуг із програмування платник податків, створює в системі платформи Deel інвойс (рахунок-фактуру), в якому зазначає вартість наданих послуг, дату договору та через систему платформи Deel направляє цей інвойс замовнику.

Платформа Deel, як платіжний агент, стягує оплату з рахунку замовника (відкритого в іноземному банку) та зараховує кошти на акаунт платника податків (українського фізичної особи - підприємця).

Отримавши оплату на акаунт, відкритий в системі платформи Deel, платник податків (український фізична особа - підприємець) перераховує ці кошти (свіфт-платежем) на свій валютний рахунок фізичної особи - підприємця, відкритий в українському банку.

З огляду на зазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію, з таких питань:

1. Чи може фізична особа - підприємець платник єдиного податку третьої групи використовувати акаунт, відкритий у системі платформи Deel, для отримання оплат за послуги, надані іноземним замовникам, за умови, що всі кошти, які надійшли на акаунт, перераховуються на валютний рахунок фізичної особи - підприємця, відкритий в українському банку?

2. Чи є доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку третьої групи грошові кошти, що надходять як оплата вартості послуг, наданих ним іноземним замовникам, на акаунт, відкритий в системі платформи Deel, за умови що всі кошти, які надійшли на акаунт, перераховуються на валютний рахунок фізичної особи - підприємця, відкритий в українському банку?

3. Яка дата вважається датою отримання доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку третьої групи при використанні акаунту в системі Deel для отримання оплат від іноземного замовника з наступним перерахуванням на валютний рахунок в українському банку: дата отримання коштів на акаунт Deel чи дата зарахування коштів на валютний рахунок в українському банку?

4. Яку суму, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку третьої групи, має включати до свого доходу: суму, що надійшла від замовника на акаунт у системі Deel чи суму, що надійшла на валютний рахунок в українському банку (після вирахування комісії Deel)?

5. Чи буде вважатись, що фізична особа - підприємець виконав свій обов'язок щодо перерахування коштів, отриманих на акаунт у системі Deel, на валютний рахунок фізичної особи - підприємця відкритий в українському банку до закінчення "звітного податкового періоду", якщо кошти будуть списані з акаунту Deel в останній день "звітного податкового періоду", а на валютний рахунок фізичної особи - підприємця в українському банку надійдуть вже в наступному податковому періоді?

6. Чи не виникає зобов'язань у платника податків, який на платформі Deel зареєстрований як контрактор (...), двічі оподатковувати суму доходу коли кошти заходять на акаунт платника податків та коли вони перераховуються на валютний рахунок фізичної особи - підприємця?

Щодо першого - третього, п'ятого, шостого питання

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 959) зовнішньоекономічна діяльність - це, зокрема, діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, користуються зазначеним правом, якщо вони зареєстровані як підприємці у порядку, визначеному законом (частина друга ст. 5 Закону N 959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року N 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон N 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - НБУ), прийнятими відповідно до Закону N 2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону N 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону N 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом N 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (далі - НБУ) (частина четверта ст. 5 Закону N 2473).

Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року N 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення N 5).

Відповідно до абзацу першого п. 16 розділу I Положення N 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 Положення N 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

При цьому термін "товар" уживається у значенні, визначеному Законом N 959-XII, відповідно до ст. 1 товар - це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення N 5).