Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Державного комерційного підприємства "[...]" (далі - Підприємство) щодо окремих питань оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Підприємство перебуває на загальній системі оподаткування, виготовляє та безкоштовно забезпечує протезно-ортопедичними виробами осіб з інвалідністю згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року N 321 "Про затвердження порядку забезпечення допоміжними засобами (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку" (зі змінами) (далі - постанова КМУ N 321).

У 2025 році Підприємством планується отримання від нерезидента гуманітарної допомоги у вигляді комплектуючих напівфабрикатів, які будуть застосовувати для виготовлення протезно-ортопедичних виробів із подальшим безкоштовним забезпеченням осіб з інвалідністю та військовослужбовців, які отримали поранення.

Як зазначається, відшкодування від держави за отримані безкоштовно комплектуючі Підприємству не буде здійснюватися.

Безкоштовну допомогу буде надано Підприємству нерезидентом згідно з договором пожертви (дарування) за підтримки уряду країни Данія та організації [...].

Враховуючи викладене вище, у зверненні Підприємства поставлено такі запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи підлягають оподаткуванню податком на додану вартість операції з безкоштовного отримання виробів від нерезидента, які є в переліку згідно з постановою КМУ N 321?

2. Чи оподатковуються податком на прибуток підприємств безкоштовно отримані комплектуючі у викладеній вище ситуації?

3. Чи виникають різниці в додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?

4. Які, можливо, податкові обов'язки виникають у Підприємства додатково?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначаються в Законі України від 22 жовтня 1999 року N 1192-XIV "Про гуманітарну допомогу" (зі змінами) (далі - Закон N 1192).

Згідно з пунктом 2 ст. 1 Закону N 1192 гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв'язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Законодавство України про гуманітарну допомогу, як встановлено в ст. 2 Закону N 1192, складається з Закону України від 05 липня 2012 року N 5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" (зі змінами) (далі - Закон N 5073), Закону N 1192, інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом N 5073, що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Облік і контроль за отриманням та цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються в ст. 11 Закону N 1192.

До спеціально уповноважених державних органів із питань гуманітарної допомоги згідно зі ст. 4 Закону N 1192 належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.

Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту населення (абзац перший п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 423 "Про затвердження Положення про Міністерство соціальної політики України" (зі змінами)).

Тому питання порядку визнання допомоги гуманітарною та проведення операцій із нею належать до компетенції Міністерства соціальної політики України.

Щодо запитання 1

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.