Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо порядку нарахування/коригування податкових зобов’язань відповідно до статті 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, підприємством у 2023 році було сплачено постачальнику аванс за послуги, які планується використовувати частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях, включено до податкового кредиту відповідні суми ПДВ на підставі податкової накладної, складеної постачальником, та нараховано податкові зобовјязання відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ згідно з часткою, яка була розрахована за підсумками попереднього календарного року.

За підсумками 2023 року було здійснено перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних/неоподатковуваних ПДВ операціях, та проведено коригування податкових зобовјязань, нарахованих протягом року відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ.

У 2024 році підприємством здійснювалися оподатковувані та неоподатковувані ПДВ операції. При цьому послуги, за які було сплачено аванс у 2023 році, підприємству надані не були. Надання таких послуг постачальником та відповідно фактичне їх використання частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях планується здійснити у 2025 році.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи необхідно проводити річний перерахунок податкових зобовјязань, нарахованих згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, за результатами 2024 року, якщо у 2024 році послуги, про які йдеться у зверненні, надані не були;

2) чи можна стверджувати, що станом на 31.12.2024 нараховані податкові зобовјязання відповідають обсягам здійснених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій;

3) якщо постачання послуг, за які було сплачено аванс у 2023 році, відбудеться у 2025 році, чи необхідно коригувати податкові зобовјязання, які були нараховані згідно зі статтею 199 ПКУ за такими послугами у періоді їх придбання та перераховані за результатами 2023 року;

4) чи виконуються у такому випадку вимоги пункту 199.4 статті 199 ПКУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима,  дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку  дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої  дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів  дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг  дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима,  дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;