Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ПП "" (далі - ПП) щодо окремих питань оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ПП є податковим резидентом України та власником нерухомого майна, яке розташоване на митній території України. Зазначене майно це нежитлові приміщення та земельна ділянка, які використовувалися у господарській діяльності, амортизувалися та відносяться до необоротних активів (основні засоби).

ПП розглядає можливість продажу цього майна. Купівля-продаж відбуватиметься між юридичними особами, платниками ПДВ.

ПП просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи необхідно (обов'язково) проводити незалежну оцінку вартості об'єктів нерухомості при їх продажу за балансовою (залишковою) вартістю, якщо юридична особа не є державним або комунальним підприємством?

2. Як визначаються доходи для визначення податку на прибуток підприємств при продажу об'єкта нерухомості за вартістю нижчою, ніж вартість, яка визначена у звіті професійного оцінювача (експертній оцінці необоротних активів)?

3. Як визначається база оподаткування податком на прибуток підприємств, якщо об'єкти нерухомості продаються не нижче балансової (залишкової) вартості, але нижче вартості, яка визначена у звіті професійного оцінювача (експертній оцінці необоротних активів)?

4. Як визначається база оподаткування ПДВ, якщо об'єкти нерухомості продаються не нижче балансової (залишкової) вартості, але нижче вартості, яка визначена у звіті професійного оцінювача (експертній оцінці необоротних активів)?

5. Чи можуть сторони самостійно визначити вартість об'єктів нерухомості в договорі купівлі-продажу, виходячи з балансової (залишкової) вартості майна та здійснити продаж за балансовою (залишковою) вартістю?

6. Чи можуть сторони здійснити продаж об'єктів нерухомості за фактичною (договірною) вартістю, якщо така вартість є меншою за вартість, яка визначена у звіті професійного оцінювача (експертній оцінці необоротних активів, але більшою за їх балансову (залишкову) вартість?

Щодо питань 1 - 3

Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст.14 Кодексу основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Отже, земельні ділянки не відноситься до основних засобів з ціллю оподаткування.

Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі абзацу першого пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Отже, у разі продажу платником податку на прибуток об'єктів основних засобів (нежитлових приміщень), призначених для використання у господарській діяльності, такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості таких об'єктів основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму їх залишкової вартості, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу.

Враховуючи те, що земельні ділянки у податковому обліку не відносяться до основних засобів, різниці встановлені ст. 138 Кодексу за операціями з ними не виникають.