Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення фізичної особи '...' щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначила, що в 2025 році підписала договір оренди земельної ділянки комунальної власності на право користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Орендна плата була сплачена в січні 2025 року в повному обсязі.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи зарахується сплачена орендна плата за перший рік користування у зменшення мінімального податкового зобов'язання за 2025 рік?

2. Які податки виникають у платника податків при передачі цієї земельної ділянки в суборенду юридичній особі(платнику єдиного податку четвертої групи)?

Відповідно до пп. 14.1.114-2 п. 14.1 ст. 14 Кодексу мінімальне податкове зобов'язання (далі - МПЗ) - це мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (пп. 38-1.1.4 п. 38-1.1 ст. 38-1 Кодексу).

Відповідно до пп. 162.1.1-1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Особливості визначення загального МПЗ платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь визначено п. 170.14 ст. 170 Кодексу.

Так, згідно з пп. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 Кодексу для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається контролюючим органом.

Відповідно до пп. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 38-1 Кодексу, в залежності від наявної (проведеної) нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки (пп. 38-1.1.1 п. 38-1.1 ст. 38-1 Кодексу) або не проведеної нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі (пп. 38-1.1.2 п. 38-1.1 ст. 38-1 Кодексу).

При обчисленні МПЗ нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених п. 271.2 ст. 271 Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.

Підпунктом 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Кодексу визначено, що до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку включаються:

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;