Державна податкова служба України розглянула звернення щодо обов'язку зберігання фіскальних касових чеків на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, для здійснення своєї діяльності Товариство здійснює придбання палива на автомобільних заправних станціях та, відповідно, отримує фіскальні чеки РРО.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо обов'язку зберігання Товариством фіскальних чеків РРО з метою надання їх під час перевірки.

Форма і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 N 13, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за N 220/28350 (зі змінами) (далі - Положення N 13).

Фіскальний чек - це розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі - ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) (пункт 1 розділу II Положення N 13);

Відповідно до статті 2 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій із видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених у Законі N 265, у зареєстрованому у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (стаття 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" (далі - Закон N 996)).

Під поняттям первинного документа розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1 Закону N 996).

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону N 996).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону N 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, забезпечувати збереження документів, пов'язаних із виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених у Кодексі.