Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей складання розрахунків коригування до податкової накладної з ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Фермерське господарство 09.02.2022 отримало аванс за товар. На дату першої події було складено податкову накладну та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений термін.

Згідно додаткової угоди та акту дооцінки товару 26.02.2025 відбулась зміна номенклатури та вартості товару, в результаті чого збільшено суму компенсації вартості товару.

На дату укладання додаткової угоди та акту дооцінки складено розрахунок коригування до податкової накладної на збільшення суми компенсації вартості товару і зміни номенклатури, але, оскільки дата складання розрахунку коригування перевищує 1095 календарних днів від дати складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування, такий розрахунок коригування не було зареєстровано в ЄРПН

Доплата згідно додаткової угоди та акту дооцінки здійснена в березні 2025 року.

Інформуючи про зазначене, Фермерське господарство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) яка дата є першою подією в здійсненій операції: дата додаткової угоди та акту дооцінки чи дата здійснення доплати коштів на розрахунковий рахунок згідно вищезазначених документів;

2) оскільки з дати складання податкової накладної минуло більше 1095 календарних днів, чи має право Фермерське господарство скласти податкову накладну на суму дооцінки і зареєструвати в ЄРПН. Яким чином в податковій накладній зазначити нову номенклатуру, кількість та ціну товару відповідно до додаткової угоди та акту дооцінки;

3) чи має право покупець включити до складу податкового кредиту суму ПДВ за такою податковою накладною?

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року N 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.