Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та пп. "в" пп. 69.41.3 пп. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула, щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що Товариство є резидентом Дія Сіті. В штаті Товариства є мобілізовані працівники, що увільнені від виконання трудових обов'язків. Трудовими договорами, що укладені та продовжують діяти між Товариством і зазначеними мобілізованими працівниками, передбачені систематичні, регулярні щомісячні виплати додаткової заробітної плати за невідпрацьований час. Зазначені виплати включаються Товариством до фонду додаткової заробітної плати відповідно до пп. 2.2.12 п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N 5 (далі - Інструкція N 5), як оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час та регулярних щомісячних компенсаційних виплат.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи застосовується положення пп. 170.14-1.2 п. 170.14-1 ст. 170 Кодексу і відповідно, ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відсотків бази оподаткування (згідно з п. 167.2 ст. 167 Кодексу) до доходу у формі нарахованої заробітної плати (в тому числі щомісячних виплати додаткової заробітної плати за невідпрацьований час працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків) мобілізованих та увільнених від виконання трудових обов'язків працівників?

2. Чи нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) відповідно до частини 14-1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) у розмірі мінімального страхового внеску на суму нарахованої заробітної плати (в тому числі щомісячних виплати додаткової заробітної плати за невідпрацьований час працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків) мобілізованих та увільнених від виконання трудових обов'язків працівників?

Щодо першого питання

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Так, згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон N 108) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена ст. 2 Закону, а саме:

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

При цьому відповідно до пп. 2.2.12 п. 2.2 Інструкції N 5 фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять, зокрема оплата за невідпрацьований час, а саме оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час.

Порядок оплати праці працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, визначено ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Так, відповідно до абзацу першого ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Тобто зазначеним працівникам гарантується виплата доходу у вигляді середнього заробітку.

Порядок обчислення середньої заробітної плати здійснюється у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.

Крім того, зазначені працівники залучаються на виконання вказаних обов'язків виключно у робочий час.

Згідно зі ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

При цьому відповідно до ст. 52 КЗпП для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (ст. 50 і 51 КЗпП).