Державна податкова служба України відповідно до звернення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики (далі - Комітет) від 28.03.2025 № 04-32/10-2025/72897 (вх. ДПС № 260/2 від 28.03.2025) розглянула наявні у додатку до звернення питання та надає на них відповіді (додаток 1).

Розміщення таких відповідей на Загальнодоступному інформаційнодовідковому ресурсі ДПС (далі - ЗІР), за винятком аналогічних відповідей на питання, які вже розміщено в ЗІР, буде здійснено після проходження відповідних процедур, передбачених для такого розміщення, за покликанням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/ (y відповідній рубриці).

Крім того, ДПС надає покликання в ЗІР на відповіді на питання, що були надані за результатами розгляду попередніх звернень, направлених Комітетом до ДПС (додаток 2).

Додатки: на 16 арк. в 1 прим.

Ситуація: платник орендної плати за землю (фізособа) отримала ППР з порахованим розміром орендної плати за 2024 рік згідно зі старою (більшою) Нормативно – грошовою оцінкою (далі – НГО) - 50 000 грн. Він оплатив цю суму. Проте з 1 січня 2024 року в громаді почала діяти нова затверджена НГО, розмір якої зменшився.

В березні 2025 року міська рада укладає додаткову угоду про внесення змін в договір оренди з цією фізособою, і вже рахує розмір орендної плати згідно НГО (меншої), яка почала діяти з 1 січня 2024 року - 35 000 грн. В цій Додатковій угоді прописує, що вона починає діяти з 01.01.2024 року.

Питання 1: куди і в який спосіб звернутися платнику, щоб йому провели звірку і зробили коригування нарахованої суми за 2024 рік з 50 000 грн на 35 000 грн, адже вона була порахована враховуючи стару (більшу) НГО, яка перестала діяти з 1 січня 2024 року?

Питання 2: чи зроблять платнику такий перерахунок, враховуючи те, що він сам добровільно сплатив суму орендної плати, порахованої по старій (більшій) НГО - 50 000 грн?

Відповідь на питання 1:

Справляння плати за землю регламентовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст.288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомленнярішення (далі – ППР) про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку.

Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п. 281.4 і п. 281.5 ст. 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку, нарахованої суми плати за землю.

Водночас зазначаємо, що п. 13 Типового договору оренди землі, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі", визначено, зокрема, розмір орендної плати переглядається у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності.

При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, які передані в оренду за результатами земельних торгів, не може переглядатися у бік зменшення.

Отже, для проведення перерахунку орендної плати за землю за 2024 рік фізична особа має право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельної ділянки із оригіналами відповідних документів, або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема, із додатковою угодою про внесення змін в договір оренди землі тощо.

Відповідь на питання 2:

У разі звернення фізичної особи за вищезазначених обставин до контролюючого органу щодо звірки нарахованої суми орендної плати за землю, буде проведено перерахунок.

Ситуація: щодо підсумкової податкової накладної - строки та штрафи.

Питання: чи поширюються на підсумкові податкові накладні строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) згідно з п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (а також штрафи згідно з п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)?

Відповідь на питання:

Пунктами 89 та 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ визначено, що на період дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено строки для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, встановлені п. 201.10 ст. 201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за порушення таких строків.

Нормами ПКУ не визначено такого поняття як "підсумкова податкова накладна".

У разі необхідності отримання роз’яснення (індивідуальної податкової консультації) з порушеного питання, платник податку має можливість звернутися у порядку, встановленому ст. 52 ПКУ, до контролюючого органу із відповідним звернення, яке міститиме детальний опис та обставини, у тому числі, якої саме податкової накладної, стосується питання.

Ситуація: щодо обсягу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

Питання: чи включаються до обсягу 1 млн грн звільнені операції? Адже, індивідуальна податкова консультація від 20.09.2024 № 4547/ІПК/99-00-21-03- 02 ІПК змінює усталену практику застосування норми п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ.

Відповідь на питання: за загальними правилами для цілей реєстрації особи як платника ПДВ згідно з п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ до загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ) включається обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Такі правила не змінювалися.

ІПК, зазначена у питанні, була надана конкретному платнику податків на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (з урахуванням висновків, викладених у такому рішенні суду), та має індивідуальний характер і, відповідно, не може використовуватися іншими платниками податків.

Ситуація: щодо складання податкової накладної на неплатника ПДВ, який при цьому виявився платником ПДВ.

Питання: податкову накладну було складено на неплатника ПДВ, який при цьому виявився платником ПДВ. Яким чином можна виправити помилку?

Ситуація 1: якщо усе відбулося в одному місяці - складаємо розрахунок коригування до податкової накладної, виводимо у нуль показники такої податкової накладної, та реєструємо його в ЄРПН. Тоді у податковій декларації з ПДВ не відображаємо таку операцію взагалі. Також не постраждав і наш реєстраційний ліміт.

Відповідь на питання (щодо ситуації 1):

Якщо при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на неплатника ПДВ, при цьому покупець таких товарів зареєстрований платником ПДВ, то постачальник має скласти:

розрахунок коригування з причиною коригування "103", яким показники такої податкової накладної виводяться в нуль. Такий розрахунок коригування складається на дату виявлення помилки та підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем);

податкова накладна на покупця – платника ПДВ, дані якої відповідатимуть первинним (бухгалтерським) документам. Така податкова накладна складається датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

У податковій декларації з ПДВ відображаються дані про обсяг здійсненої платником господарської операції (дані зайво складеної податкової накладної та розрахунку коригування до неї у податковій декларації з ПДВ не відображаються).

Ситуація 2: якщо протягом січня-листопада 2024 року податкові накладні складали на неплатника ПДВ, а у грудні 2024 року контрагент повідомив, що весь цей час був платником ПДВ та вимагає скласти податкові накладні на платника ПДВ.

Тут існує кілька варіантів, прохання прокоментувати чи вірно зазначено наступне:

Варіант 1:

1) подати уточнюючий розрахунок з ПДВ за 01-11.2024 та показати зобов’язання на платника. По суті відобразити подвійне зобов’язання з ПДВ. Виникне борг;

2) скласти зі знаком "-" груднем 2024 року та зареєструвати його в ЄРПН (зняти зайве зобов’язання на неплатника ПДВ);

3) реєстраційного ліміту достатньо і ми спокійно реєструємо в ЄРПН нові податкові накладні на платника ПДВ.

І гірша ситуація, коли сума ПДВ - мільйон і в податковій декларації з ПДВ за грудень 2024 РК на мінус створило відємне значення, яке платник намагався перенаправити у зменшення суми податкового боргу, що виник після подання УР з ПДВ за 01-11. І з того нічого доброго не вийшло, адже це можливо зробити лише в межах реєстарційного ліміту... А такої суми в реєстраційному ліміт - немає... Слід переносити у наступні податкові декларації з ПДВ через рядок 21

Вихід - для збільшення реєстраційного ліміту внести кошти на електронний рахунок в сумі мільйон, зявиться реєстраційний ліміт, що дозволить врахувати відємне значення у погашення боргу.

Варіант 2:

не подавати уточнюючий розрахунок з ПДВ, адже зобов’язання в сумі ПДВ не занижено - зайва податкова накладна на неплатника ПДВ, проте відсутня податкова накладна на платника ПДВ. Сума та сама, відхилення немає. Заниженння до сплати теж. А в грудні скласти потрібні податкові накладні на платника (потрібен ліміт) та зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування на мінус на неплатника ПДВ

По ситуації 2 - прохання прокоментувати, який варіант вірний, можливо ще є варіант, за яким не потрібно двічі платити та зменшувати реєстраційний ліміт.

Відповідь на питання (щодо ситуації 2):

Постачальник (платник ПДВ) має скласти:

розрахунки коригування (окремо до кожної ПН) з причиною коригування "103", яким показники таких податкових накладних виводяться в нуль. Такі розрахунки коригування складаються на дату виявлення помилки та підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем);

податкові накладні на покупця – платника ПДВ, дані яких відповідатимуть первинним (бухгалтерським) документам. Такі податкові накладні складаються датою виникнення податкових зобов’язань та підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Уточнюючий розрахунок подавати не потрібно, оскільки податкові зобов’язання за такими операціями вже задекларовано.

При цьому реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється за наявності реєстраційного ліміту.

Слід зазначити, що механізм реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, відображення їх в податковій звітності з ПДВ та подання такої звітності не повинен порушувати принцип функціонування СЕА ПДВ, визначеного статтею 2001 ПКУ.

Отже, враховуючи зазначене, обидва наведені варіанти для ситуації 2 не є помилковими, однак можуть призвести до виникнення наслідків в механізмі функціонування СЕА ПДВ, тобто платник має самостійно обрати який з варіантів для нього є найбільш прийнятний.

Ситуація: щодо "дроблення" податкової накладної:

Ситуація 1: з клієнтом уклали договір на поставку товару "А", вартість 100 000 грн.. Перша подія-оплата. Але оплатили 10.02 тричі по 5000 грн. окремими платіжними дорученнями.

Питання: скільки податкових накладних потрібно скласти?

1) одну на 15 000 грн.;

2) три податкові накладні, кожна по 5 тис. грн.?

3) будь який з варіантів вірний.

Відповідь на питання:

Якщо протягом одного дня покупцем було оплачено товар трьома платежами (згідно з одним або декількома рахунками) і така оплата є першою подією за операцією, постачальнику (платнику ПДВ) необхідно при складанні податкових накладних враховувати вимоги п. 201.7 ст. 201 ПКУ, згідно з яким податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.

Водночас, не буде вважатися помилкою, якщо постачальником (платником ПДВ) буде складена одна податкова накладна на загальну суму коштів, сплачених двома різними платежами протягом одного дня.

Ситуація 2: з клієнтом уклали договір на поставку товару "А", вартість 100 000 грн. Перша подія - відвантаження, протягом дня три накладні по 5000 грн.

Питання: скільки податкових накладних потрібно скласти?

1) одну на 15 000 грн.;

2) три податкові накладні, кожна по 5 тис. грн.?

3) будь який з варіантів вірний.

Відповідь на питання:

Якщо відвантаження товарів покупцю відбувається декілька разів протягом одного дня у межах однієї цивільно-правової угоди постачальнику (платнику ПДВ) необхідно при складанні податкових накладних враховувати вимоги п. 201.7 ст. 201 ПКУ, згідно з яким податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.

Водночас, у випадку відвантаження протягом одного дня одному і тому ж покупцю товару в межах одного і того ж договору, не буде вважатися помилкою, коли постачальником (платником ПДВ) буде складена одна податкова накладна на загальну суму товарів, поставлених такому покупцю протягом одного дня.

Ситуація 3: з клієнтом уклали договір на поставку товару "А", вартість 100 000 грн.. Перша подія-оплата. Оплатили 10.02 100 000 грн, в призначені платежу написали, що оплата згідно 10-ти рахунків по 10 тис. грн.