Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ), та керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, придбані основні засоби Товариства відображаються на рахунку бухгалтерського обліку "Капітальні інвестиції" (не введені в експлуатацію). Основні засоби, придбані у вітчизняного постачальника, сплачені. Основні засоби придбані з метою подальшого використання в господарській діяльності.

Враховуючі вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання: Чи має право Товариство на бюджетне відшкодування за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 Кодексу на поточний рахунок платника податку, якщо сума від'ємного значення, що визначена до відшкодування сформована за рахунок придбання основних засобів (що в подальшому будуть використовуватись в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, які на дату подання заяви платником, стосовно відшкодування або дату фактичного відшкодування, ще не введені в експлуатацію (відображені на бухгалтерському рахунку "Капітальні інвестиції"?

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правила формування податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 198 і 201 Кодексу.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.1 статті 198 Кодексу визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2 статті Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.