Державна податкова служба України розглянула звернення Постійного представництва (далі - Представництво) щодо порядку формування податкового кредиту та нарахування податкових зобов'язань у разі здійснення операцій з придбання/продажу майна та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, нерезидент планує придбати для використання у господарській діяльності Представництва - платника ПДВ об'єкт нерухомого майна (далі - майно) у резидента - платника ПДВ з постановкою такого майна на баланс Представництва. Майно передаватиметься по акту приймання-передачі майна від постачальника до Представництва у день підписання договору купівлі-продажу. На дату оформлення такого акта (перша подія) постачальником буде складено податкову накладну на Представництво.

Інформуючи про зазначене, Представництво просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) права Представництва на формування податкового кредиту за операцією з придбання майна незалежно від того, яка особа визначена стороною договору купівлі-продажу такого майна (покупцем) - нерезидент чи Представництво;

2) обов'язку Представництва нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ у разі подальшого продажу такого майна незалежно від того, яка особа визначена стороною договору купівлі-продажу такого майна (продавцем) - нерезидент чи Представництво;

3) права Представництва на врахування податкового кредиту (від'ємного значення ПДВ), сформованого за операцією з придбання майна, при нарахуванні податкових зобов'язань з ПДВ за операцією з подальшого продажу такого майна.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно зі статтею 95 Цивільного кодексу України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

Відповідно до підпункту "а" підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ нерезиденти - це іноземні компанії, організації, партнерства та інші об'єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ.

Постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер (підпункт 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом 2 пункту 180.1 статті 180 розділу V ПКУ платником ПДВ є будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ.

Відповідно до підпункту "г" підпункту 14.1.139 пунктом 14.1 статті 14 розділу I ПКУ особою для цілей розділу V ПКУ є постійне представництво (нерезидента).

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Згідно з пунктами 201.1, 201.8, 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.