Головне управління ДПС у Житомирській області розглянуло звернення Товариства щодо застосування норм статті 269 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Кодексу, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство заключило з сільською радою строковий оплатний земельний сервітут та проведено оплату за користування земельним сервітутом на рахунок орендної плати з юридичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи виникає у суб'єкта господарювання, який уклав з органом місцевого самоврядування (органом виконавчої влади) договір земельного сервітуту на платній основі, необхідність у виникненні податкових зобов'язань з плати за землю, щодо якої встановлений сервітут на користь такого суб'єкта. Та чи необхідно подавати до податкової інспекції декларацію з плати за землю / орендної плати?

2. Який має статус сума коштів, яка обліковується в електронному кабінеті платника податків Товариства як надмірно сплачена сума за орендну плату юридичних осіб?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Податковий кодекс визначає, що платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (стаття 269 Кодексу).

Плата за землю справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III зі змінами та доповненнями (далі - ЗКУ) та Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року N 435-IV зі змінами та доповненнями.

Водночас норми Кодексу поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Кодекс не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності користування землею за договорами земельного сервітуту. Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина перша статті 98 ЗКУ).

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (частина третя статті 98 ЗКУ).

У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (частини третя, четверта статті 101 ЗКУ).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ГУ ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

У суб'єкта господарювання, який уклав з органом місцевого самоврядування (органом виконавчої влади) договір земельного сервітуту як на платній так і безоплатній основі, не вбачається підстав для виникнення у порядку визначеному положеннями розділу XII Кодексу податкових зобов'язань з плати за землю за земельні ділянки (їх частини), щодо яких встановлено земельний сервітут на користь таких суб'єктів.