Головне управління ДПС у м. Києві на звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питання справляння земельного податку (далі - Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи та власником нежитлового приміщення (далі - Об'єкт) в багатоквартирному будинку (далі - Будинок), розташованого на земельній ділянці, щодо якої у Товариства відсутні правовстановлюючі документи (далі - Ділянка).

Товариство запитує чи виникає обов'язок обчислення податкових зобов'язань з Податку за Ділянку під Об'єктом.

Згідно зі ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Відповідно до частини 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, серед іншого, права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з пп. "д" частини другої ст. 92 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс) права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності (ст. 206 Земельного кодексу) користування землею у двох формах плати за землю: Податку, який сплачується власниками земельних ділянок, землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (п. п. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).