Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ФОП щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно ліцензування оптової торгівлі та зберігання пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

ФОП просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є у ФОП необхідність в отриманні окремої ліцензії на право зберігання пального, якщо він має ліцензію на оптову торгівлю пальним без місця торгівлі?

2. Чи є порушенням законодавства неотримання ліцензії на право зберігання пального, якщо діяльність з торгівлі пальним здійснювалась з призупиненою ліцензією на право оптової торгівлі пальним?

Щодо зазначених питань

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон №3817, крім окремих його норм, які набирають чинності та вводяться в дію у терміни, встановлені пунктом 1 розділу XII "Прикінцеві положення", зокрема, розділ VII "Ліцензування" Закону №3817, крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49 набрав чинності та введений в дію з 1 січня 2025 року.

Пунктом 2 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону №3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 Закону №3817;

положення Закону №481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону №3817.

Частиною першою ст. 1 Закону №3817 визначено, що:

зберігання пального - надання послуг та/або діяльність, пов'язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб) (пункт 32 частини першої статті 1 Закону №3817);

ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (пункт 40 частини першої статті 1 Закону №3817);

місце зберігання пального - об'єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування (пункт 48 частини першої статті 1 Закону №3817);

оптова торгівля пальним - діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб'єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб'єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне. Не вважається оптовою торгівлею пальним заправлення пальним за договором підряду, що відноситься до власного споживання відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (пункт 63 частини першої статті 1 Закону №3817);

Згідно з частиною першою статті 28 Закону №3817 зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону №3817 суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.

Суб'єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб'єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію (частина третя статті 28 Закону №3817).

Перелік місць зберігання пального, на які не отримуються ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, визначено частиною четвертою статті 28 Закону №3817.