Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення приватного підприємства фірми (далі - Підприємство) щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно ліцензування оптової торгівлі та зберігання пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство зазначає, що здійснює оптову торгівлю пальним та зберігання пального відповідно до статутної діяльності та отриманих ліцензій. Підприємство має ліцензію на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи має право суб'єкт господарювання в розумінні вимог Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон N 481) зберігати пальне власне і за Договором зберігання (пальне третіх осіб) за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі?

Щодо зазначеного питання

Вимоги щодо ліцензування оптової торгівлі пальним та зберігання пального до 1 січня 2025 року було врегульовано Законом N 481.

Статтею 1 Закону N 481 визначено, що:

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону N 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина двадцята статті 15 Закону N 481).

Згідно із частиною двадцять другою статті 15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року N 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон N 3817), крім окремих його норм, які набирають чинності та вводяться в дію у терміни, встановлені пунктом 1 розділу XII "Прикінцеві положення", зокрема, розділ VII "Ліцензування" Закону N 3817, крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49 набрав чинності та введений в дію з 1 січня 2025 року.