Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму звернені повідомив, що зареєстрований фізичною особою - підприємцем платником єдиного податку другої групи. Отримує дохід від "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна" та за договорами про надання загальних консультацій та складання бухгалтерської звітності.

Розрахунки між фізичною особою - підприємцем та замовниками здійснюється виключно в безготівковій формі. З метою ведення підприємницької діяльності платник податків має необхідність внесення коштів на розрахунковий рахунок підприємця, шляхом перерахування із карти фізичної особи платника податків на власний підприємницький рахунок (дохід, вже був відображений в обліку).

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи потрібно платнику єдиного податку другої групи включати до оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця суму власних коштів, внесених на свій розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця, яка була відображена у книзі обліку доходів у попередньому періоді на дату отримання доходу?

2. Яким чином фізична особа - підприємець має відобразити описану вище операцію у бухгалтерському та податковому обліку, зокрема книзі обліку доходів?

3. Чи передбачає Податковий кодекс України порядок відображення внесення власних коштів на рахунок фізичної особи - підприємця, як така операція має бути задокументована?

Щодо першого - третього питання

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі, зокрема, вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп визначено у ст. 292 Кодексу.

Так, відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Крім того, згідно з п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи - підприємці, зокрема платники єдиного податку другої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.