Державна податкова служба України розглянула звернення щодо складання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, під час перенесення термінів проведення документальної планової перевірки Підприємство подало уточнюючий розрахунок, яким збільшило податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2019 року та нарахувало штрафні санкції у розмірі 3 відсотки від суми недоплати.

За результатами проведеної документальної перевірки контролюючим органом донараховані податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2019 року та нараховані штрафні санкції.

Підприємство вважає, що внаслідок наведених вище обставин податкові зобов'язання з ПДВ та штрафні санкції за їх заниження були нараховані двічі.

Враховуючи викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) яким чином Підприємство може зменшити самостійно нараховані штрафні санкції за заниження податкового зобов'язання з ПДВ у викладеній у зверненні ситуації;

2) яким чином Підприємство може зменшити самостійно нараховане податкове зобов'язання з ПДВ та збільшити самостійно зменшене від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у викладеній у зверненні ситуації;

3) чи матиме право Підприємство подати уточнюючий розрахунок на зменшення податкового зобов'язання з ПДВ та збільшення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за березень 2019 року, якщо припинення або скасування воєнного стану відбудеться після спливу строку давності, визначеного статтею 102 розділу ІІ ПКУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено статтею 50 розділу ІІ ПКУ.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу ІІ ПКУ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 статті 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

При цьому відповідно до пункту 50.2 статті 50 розділу ІІ ПКУ платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.