Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ "" (далі – ТОВ) щодо оподаткування орендної плати, перерахованої ТОВ за користування транспортними засобами, отриманими від фізичної особи-підприємця та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ є виробником дверей та платником податку на прибуток.

Для проведення господарської діяльності, ТОВ потребує транспортних засобів для перевезення товару (дверей). ТОВ планує орендувати у фізичної особи-підприємця-платника єдиного податку 3 групи декілька транспортних засобів, зареєстрованих на праві власності за такою фізичною особою. Ця фізична особа є працівником ТОВ – заступником директора, до трудових функцій якого не належить керування транспортними засобами та/або перевезення вантажів.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи не буде вважатись заробітною платою у розумінні п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для цілей її оподаткування ПДФО та військовим збором сума орендної плати, отримана фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від ТОВ за договором оренди транспортних засобів, що перебувають у власності такої фізичної особи, у разі, якщо ФОП є одночасно працівником ТОВ?

2. Чи передбачені нормами Кодексу будь-які обмеження для ТОВ як платника податку на прибуток підприємств, які виникають при укладенні ним з ФОП, що є одночасно працівником ТОВ, договору оренди транспортних засобів, що перебувають у власності такої фізичної особи, та перерахуванні ТОВ орендної плати за таким договором?

3. Чи передбачено для ТОВ визначення податкових різниць з податку на прибуток підприємств при перерахуванні ним орендної плати за укладеним з ФОП, що є одночасно працівником ТОВ, договором оренди транспортних засобів, що перебувають у власності такої фізичної особи?

Щодо питання 1

Згідно з п.п 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Так, відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

При цьому трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 Кодексу законів про працю України).

Разом з тим ст. 2 Господарського кодексу України (далі – ГКУ), передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, у свою чергу суб’єктами господарювання згідно зі ст. 55 ГКУ є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (частина перша ст. 320 ЦКУ).

Відповідно до частини першої ст. 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.