Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо справляння екологічного податку за розміщення відходів (далі – Екологічний податок) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі  Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Платник податків, посилаючись на підпункт 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Кодексу, просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи вважаються місця тимчасового зберігання відходів (від моменту утворення до моменту передачі на оброблення) на території підприємства (їх виробничих приміщень, промислових майданчиків тощо), спеціально відведеними місцями постійного остаточного перебування відходів?

2. Чи потрібно сплачувати екологічний податок за тимчасове зберігання відходів? Чи має значення у цьому випадку які саме відходи зберігаються  небезпечні відходи, відходи, що не є небезпечними, відходи як вторинна сировина?

Щодо питання 1.

Відповідно до статті 1 Закону України від 20 червня 2022 року № 2320-IX "Про управління відходами" операцію з утримання (розміщення) відходів на обєктах збирання, у тому числі до їх оброблення, протягом не більше одного року з моменту їх утворення, визначено як функцію зберігання відходів.

Натомість постійні місця, на яких відходи розміщуються понад один рік, визначені як місця захоронення відходів.

Таким чином місця тимчасового зберігання відходів (від моменту утворення до моменту передачі на оброблення) на території підприємства (їх виробничих приміщень, промислових майданчиків тощо) не є ідентичними спеціально відведеним місцям постійного остаточного перебування відходів тому числі до їх оброблення, протягом не більше одного року з моменту їх утворення.