1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Індивідуальна податкова консультація


Головне управління ДПС у Харківській області
Індивідуальна податкова консультація
26.02.2025 № 1005/ІПК/20-40-24-07-05
Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства, яке надійшло в електронній формі через електронний кабінет, та керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – Кодекс), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що є фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку першої групи.
Платник податку просить надати йому індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: чи має право фізична особа – підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування надавати безвідсоткову поворотну фінансову допомогу будь-якій юридичній особі?
Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Кодексу поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Правовою основою для надання поворотної фінансової допомоги є договір позики (статті 1046 – 1053 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 14 грудня 2021 року № 1953-ІХ "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (далі – Закон № 1953) терміни вживаються в такому значенні:
фінансова послуга – операція або декілька операцій, пов’язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги (підпункт 64 частини першої статті 1 Закону № 1953);
надавач фінансових послуг – фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, – інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до цього Закону та спеціальних законів (підпункт 33 частини першої статті 1 Закону № 1953);
посередницькі послуги – одна чи декілька послуг, спрямованих на отримання клієнтом фінансової послуги (крім послуг, що надаються в межах професійної діяльності на ринках капіталу, передбачених частиною другою
статті 41 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-ІV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"), пов’язані з інформуванням, консультуванням, пропонуванням, підготовкою, укладенням та виконанням (супроводом) договорів про надання фінансових послуг, одержанням платежів у межах цих договорів, включаючи здійснення на підставі договору із суб’єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікації та верифікації клієнтів, а також інші послуги, визначені спеціальними законами (підпункт 39 частини першої статті 1 Закону № 1953).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1
розділу XIV Кодексу.
Згідно з пунктом 291.2 статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з підпунктом 1 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначені види діяльності, за умови здійснення яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.
Відповідно до підпункту 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, першої групи суб’єкти господарювання (фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Кодексу.

................
Перейти до повного тексту