Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ПФ "" (далі – ПФ) щодо формування витрат при здійсненні будівельно-ремонтних робіт з відновлення об’єктів нерухомості, керуючись ст. 52 та п.п. "в" п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у власності ПФ є декілька об’єктів нерухомості виробничого призначення, які постраждали під час ракетних та артилерійських обстрілів внаслідок збройної агресії рф.

Ці об’єкти використовуються у господарській діяльності ПФ з метою виробництва продукції. Але неналежний технічний стан перешкоджає використанню у повному обсязі.

ПФ було прийнято рішення здійснити роботи з відновлення пошкоджених об’єктів ­ стін, покрівлі, вікон, дверей, облицювання і т.п. без зміни несучих конструкцій, та/обо інших технічних характеристик будівель.

З цією метою здійснюється пошук та вибір підрядника для виконання будівельних робіт з відновлення об’єктів.

У 2020 році відбулася реформа у сфері ліцензування будівельної діяльності. Починаючи з 18.03.2020 нові ліцензії не видаються.

Робочі проекти рекомендовано розробляти для технічно нескладних об’єктів будівництва із застосуванням проєктів повторного використання на підставі вихідних даних та схваленої при двостадійному проєктуванні попередньої стадії.

В окремих обгрунтованих випадках при поліпшенні експлуатаційних показників введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва допускається розроблення лише дефектного акту, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація.

При цьому, чинне законодавство не передбачає суворої форми кошторисної документації.

ПФ просить надати індивідуальну податкову консультацію стосовно обліку витрат підприємства, якщо будівельно-ремонтні роботи з відновлення об’єктів нерухомості (ремонтні роботи) будуть виконані суб’єктом господарювання у формі ФОП-фізична особа – підприємець зі спрощеною системою оподаткування 3 групи, без дозвільних документів на проведення робіт, без наявності у нього ліцензії для виконання будівельних робіт, складання кошторисної документації у спрощений спосіб шляхом узгодження сторонами договору підряду на виконання робіт, їх вартості, на підставі ринкових цін та обсягів робіт на підставі дефектного акту з переліком пошкоджень об’єктів, які потребують ремонту та відновлення.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996-XIV) (зі змінами).

Згідно з частиною першою ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996-XIV.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.