Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно операцій із заправки пальним дизельного генератора при виконанні робіт за договором підряду, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство виконує пусконалагоджувальні електромонтажні роботи по розбудові електростанції (об'єкт енергетики), для яких необхідна заправка пальним електрообладнання (дизельний генератор у складі електростанції) в значній кількості (більше 800 л).

Товариство у зверненні зазначає, що відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу операція з заправки пальним в рамках договору підряду не є реалізацією пального, але ж при дотриманні одночасно трьох умов, однією з яких є заправка в паливний бак обладнання, що призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг. Інші види в цьому пункті не зазначені.

Товариство запитує:

Чи може ДПС (у випадку Товариства) розцінити заправку дизельного генератора для електростанції як реалізацію пального, якщо Товариство таке пальне відобразить окремим рядком в акті виконаних робіт?

Щодо зазначеного питання

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 840 Цивільного кодексу України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Підпунктами "б" - "в" пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, у яких випадках приміщення або територія, де здійснюється навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, не є акцизним складом.

Згідно із пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Згідно із пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: