ІДержавна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення '...' щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що виїхав до Республіки Польща, деорендує житло та планує проживати там до припинення або завершення дії воєнного стану в Україні. Тривалість перебування на території України становитиме менше 183 днів протягом податкового року (включаючи дні в'їзду та виїзду).

У Республіці Польща платник податків має намір зареєструвати одноосібну підприємницьку діяльність відповідно до законодавства Республіки Польща, отримувати дохід на рахунки, відкриті в польському банку та сплачувати податки з такої діяльності відповідно до норм податкового законодавства до бюджету Республіки Польща.

В Україні платник податків володіє рухомим і нерухомим майном (квартира, автомобіль), а також зареєстрований як фізична особа -підприємець.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи вважається платник податків резидентом України та чи зобов'язаний платник податків декларувати доходи, отримані від одноосібної підприємницької діяльності, зареєстрованої таким платником податків у Республіці Польща шляхом подання Декларації про майновий стан та доходи в Україні?

2. Чи відповідає податок з доходів фізичних осіб сплачений за лінійною ставкою (podatek liniowy) та податокз доходів фізичних осіб сплачений за паушальною системою оподаткування (ryczaltod przychodowe widencjonowanych) у Республіці Польщі, критеріям, викладеним у пп. 3 та 4 ст. 2 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 12 січня 1993 року (далі - Конвенція), для визнання їх подібними за суттю до податку на доходи фізичних осіб в Україні?

3. Чи підпадають податок з доходів фізичних осіб сплачений за лінійною ставкою (podatek liniowy) та податок з доходів фізичних осіб сплачений за паушальною системою оподаткування (ryczaltod przychodowe widencjonowanych) у Республіці Польща під дію ст. 24 Конвенції, якою передбачено правона залік податків, сплачених у Республіці Польща, в рахунок податкових зобов'язань в Україні за умови надання документального підтвердження сум сплаченого податку відповідно до вимог Кодексу, зокрема, пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу?

4. Відповідно до п. 13.5 ст. 13 Кодексу для отримання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник податку зобов'язаний надати довідку від уповноваженого органу держави, де отримано дохід, яка підтверджує суму сплаченого податку, а також базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка, за загальним правилом, підлягає легалізації у відповідній країні або в закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України. Згідно зі ст. 13 Закону України від 23 червня 2005 року №2709-IV"Про міжнародне приватне право", документи, видані уповноваженими органами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні після їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Це правило поширюється на випадки, коли між Україною та відповідною державою укладено міжнародний договір, який скасовує вимоги у легалізації офіційних документів.

Україна є учасницею Гаазької конвенції 1961 року, яка спрощує процедуру легалізації документів шляхом проставлення апостиля. Однак, відповідно до Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року, офіційні документи, видані на території однієї договірної держави, визнаються дійсними на території іншої без необхідності консульської легалізації або апостилювання.

Враховуючи зазначене виникає питання:

1. Чи відповідає дійсності, що довідка про сплату податків, видана компетентними органами Республіки Польща, визнається дійсною в Україні без необхідності легалізації або апостилювання відповідно до ст. 15 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року?

2. Чи достатньо для підтвердження дійсності такої довідки забезпечити її переклад на українську мову з подальшим нотаріальним засвідченням цього перекладу для подання до податкових органів України для отримання права на зарахування податків, сплачених за межами України?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Визначення резидентського статусу фізичних осіб є визначальним для з'ясування порядку оподаткування доходів особи згідно з нормами Кодексу.

Нерезиденти - фізичні особи, які не є резидентами України (пп. "в" пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Поняття "резидент" встановлено пп. "в" пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно до якого достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи (абзац п'ятий пп. "в" пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Таким чином, оскільки Ви зареєстровані в Україні як фізична особа - підприємець, то така реєстрація є достатньою підставою для визнання Вас згідно з нормами Кодексу резидентом України.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, здійснюється відповідно до ст. 177 розділу IV Кодексу або глави I розділу XIV Кодексу залежно від обраної системи оподаткування.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 Кодексу).

Відповідно до 177.11 ст. 177 Кодексу фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, зі змінами.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу ХІV Кодексу.

Згідно зі ст. 292 Кодексу для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).

Ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку регулюється ст. 296 Кодексу, згідно з п. 296.2 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, що місячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ст. 296 Кодексу).