Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство без надання підтверджуючих документів, поінформувало, що має у власності об’єкти нежитлової нерухомості, частина з яких здається в оренду, основним видом економічної діяльності Товариства є 49.31 "Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення".

Товариство, посилаючись на підпункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, просить надати роз’яснення, чи наявний / відсутній у Товариства обов’язок сплачувати Податок за ту частину виробничих приміщень, які використовуються товариством для здійснення господарської діяльності з ремонту та сервісного обслуговування власних транспортних засобів, їх двигунів, тощо та транспортних засобів третіх осіб.

Порядок нарахування та сплати Податку з об’єктів нежитлової та/або житлової нерухомості врегульовано статтею 266 Кодексу.

Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Положеннями частини "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу визначено, що не є об’єктом оподаткування Податком будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.