Відповідно до пункту 5 Плану заходів з реалізації Стратегії біобезпеки та біологічного захисту на 2022-2025 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 573, підпункту 85 пункту 4 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 614, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо оцінки наявного і потенційного впливу (ризиків) інвазійних чужорідних видів, що додаються.

2. Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами (Євгенія ПОПОВИЧ) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міндовкілля.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Олександра КРАСНОЛУЦЬКОГО.

1. Методичні рекомендації щодо оцінки наявного і потенційного впливу (ризиків) інвазійних чужорідних видів (далі - Методичні рекомендації) розроблені з метою гармонізації підходів до оцінки впливу (ризиків) під час підготовки пропозицій щодо включення чужорідних видів до Переліку інвазійних чужорідних видів рослинного та тваринного світу України (далі - Перелік).

2. Методичні рекомендації розроблені відповідно до Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року", Указу Президента України від 17 грудня 2021 року № 668, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року "Про Стратегію біобезпеки та біологічного захисту", Плану заходів з реалізації Стратегії біобезпеки та біологічного захисту на 2022-2025 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 573, Конвенції про охорону біологічного різноманіття.

3. Методичні рекомендації розроблені з урахуванням Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1143/2014 від 22 жовтня 2014 року про запобігання проникненню і поширенню інвазійних чужорідних видів та управління ними, Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) 2018/968 від 30 квітня 2018 року, що доповнює Регламент (ЄС) № 1143/2014 Європейського Парламенту та Ради щодо оцінки ризику щодо інвазивних чужорідних видів, рекомендацій, наданих ДУ "Інститут еволюційної екології НАН України", Інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, ДУ "Інститут морської біології НАН України" та результатів роботи Міжвідомчої робочої групи щодо інвазивних чужорідних видів тваринного і рослинного світу при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, утвореної відповідно до наказу Міндовкілля від 05 липня 2023 року № 466.

4. Методичні рекомендації не встановлюють норм права і носять рекомендаційний характер та призначені для використання органами державної влади, науковими установами і організаціями, громадськими організаціями та науковцями для підготовки пропозицій щодо включення чужорідних видів до Переліку.

5. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:

автохтонний, аборигенний або місцевий вид - таксон рангу виду або внутрішньовидової одиниці (підвид, форма, гібрид, сорт, порода тощо) рослинного або тваринного світу, що сформований і набув поширення на даній території без прямої чи опосередкованої участі людини;

біологічна інвазія - це вторгнення (вкорінення, заселення, початок існування) чужорідного виду в межах певної території або окремих місцезростань, місць існування, біотопів, оселищ, поза межами природного (первинного) ареалу в природних умовах нових біогеографічних територіальних одиниць або екосистем, що прямо чи опосередковано спричинене людською діяльністю;

біорізноманіття - різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є; це поняття включає в себе різноманітність у рамках виду, між видами і різноманіття екосистем;

екосистемні послуги - прямий або непрямий внесок екосистем у добробут людини;

інвазійний чужорідний вид - чужорідний вид, який натуралізувався поза межами природного (первинного) ареалу внаслідок прямої або опосередкованої участі людини, активно розмножується та самостійно, спонтанно поширюється територією, спричиняє негативний вплив на місцеві види, біорізноманіття, екосистемні послуги, економіку, здоров'я людини;

натуралізація - здатність чужорідного виду до самостійного відтворення, розмноження, формування життєздатних популяцій, спонтанного поширення у природних умовах нових угруповань, біотопів, екосистем, біогеографічних територіальних одиниць;

рослинний та тваринний світ - вживається у значеннях, наведених в законах України "Про рослинний світ" та "Про тваринний світ" і охоплює весь спектр видів живих організмів, включно з видами мікобіоти;

чужорідний вид - таксон рангу виду або внутрішньовидової одиниці (підвид, форма, гібрид, сорт, порода тощо) рослинного чи тваринного світу, що походить з інших біогеографічних територіальних одиниць і набув поширення поза межами природного (первинного) ареалу.

Міжнародний союз охорони природи (далі - IUCN) розробив Класифікацію впливу чужорідних таксонів на довкілля (Environmental Impact Classification for Alien Taxa, далі - EICAT)-1, згідно з якою оцінюють вплив інвазійних чужорідних видів на різні рівні організації біоти (особини, популяції, види, угруповання), обсяг та зворотність впливу, і класифікує його за 8 рівнями (категоріями), 5 з яких визначають за ступенем впливу чужорідних видів на екосистеми та їх компоненти і 3 вказують на ступінь недостатності даних для оцінки впливу.

__________

-1 IUCN EICAT Categories and Criteria. The Environmental Impact Classification for Alien Taxa. First edition. Gland, Switzerland and Cambridge, UK: IUCN, 2020. 22 p. URL: https://portals.iucn.org/library/node/49101 (date of access: 25.12.2023).

За достатньої кількості даних про види виділяють такі рівні впливу:

мінімальний (Minimal Concern - MC) - відсутній помітний вплив на аборигенну біоту;

незначний (Minor - MN) - спостерігається вплив на аборигенну біоту, але зниження чисельності популяцій аборигенних видів не зафіксовано;

помірний (Moderate - MO) - скорочується чисельність популяції принаймні одного аборигенного виду, але не спостерігається зникнення аборигенних видів;

значний (Major - MR) - структура угруповання змінилася внаслідок зникнення принаймні одного аборигенного виду з локалітету або з ареалу субпопуляції аборигенного виду, з можливістю подальшого повернення виду до локалітету та відновлення природної структури угруповання після вилучення/зникнення інвазійного чужорідного виду;

масштабний (Massive - MV) - спричиняє незворотні зміни в угрупованнях внаслідок зникнення або вимирання принаймні одного виду на місцевому, субпопуляційному та глобальному рівнях.

За умови відсутності або недостатності даних про вплив, вид класифікують як такий, стосовно якого:

недостатньо даних (Data Deficient - DD) - у тому випадку, коли існують підтверджені дані щодо поширення (укорінення) чужорідного виду в природних угрупованнях поза межами його первинного ареалу, проте недостатньо інформації, яка дає змогу віднести його до певної категорії відповідного ступеня впливу, або після вкорінення пройшло мало часу для оцінювання впливу, але такий вплив потенційно можливий;

популяція відсутня (No Alien Populations - NA) - за відсутності доказів того, що вид укорінився в навколишньому природному середовищі за межами його природного ареалу. До цієї категорії можуть бути віднесені види, що утримуються в культурі, не виживають в природних умовах, або які повністю вилучені з навколишнього природного середовища;

не оцінений (Not Evaluated - NE) - якщо не було проведено оцінки впливу чужорідного виду.

IUCN виділяє 12 механізмів (способів, шляхів) впливу інвазійних чужорідних видів (конкуренція, хижацтво, випас, гібридизація, поширення хвороб, паразитизм, отруєння/токсичність, фізичне витіснення, хімічний вплив на екосистему, фізичний вплив на екосистему, зміни в структурі екосистеми (оселища), непрямий вплив через взаємодію з іншими видами) та вказує на необхідність здійснення оцінки впливу за всіма механізмами, щодо яких є дані, і визначення рівня впливу (MC, MN, MO, MR, MV) за найвищим відомим показником. Переклад таблиці критеріїв, що використовуються для класифікації чужорідних таксонів за EICAT, наведено у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

Протокол оцінки інвазійних видів: оцінка впливу чужорідних рослин на біорізноманіття (далі - Протокол оцінки інвазійного рангу), розроблений в США (NatureServe, in cooperation with The Nature Conservancy and the U.S. National Park Service)-2 використовується для оцінки інвазійного рангу (I-Rank) чужорідних видів судинних рослин (здатність впливати на біорізноманіття) на великих територіях (країна, область або екологічний регіон).

__________

-2 Morse Larry E. Randall John M. Benton Nancy Hiebert Ron Lu Stephanie and NatureServe. An Invasive Species Assessment Protocol: Evaluating Non-Native Plants for Their Impact on Biodiversity. Version 1. Arlington, Virginia: NatureServe, 2004. 40 p. URL: https://digitalcommons.usu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1536&context=govdocs (date of access: 25.12.2023).

Відповідно до Протоколу оцінки інвазійного рангу, кожна оцінка починається з двох перевірочних запитань, щоб визначити, чи є вид, який розглядається, чужорідним і росте поза межами культури, і чи трапляється (або підозрюється, що трапляється) в межах природоохоронних територій або природних біотопах (оселищах).

Протокол оцінки інвазійного рангу включає 20 оціночних питань із множинним вибором відповідей, згрупованих у чотири розділи, які стосуються чотирьох основних аспектів загального впливу інвазійних видів: екологічний вплив, поточне поширення і чисельність, тенденції поширення та чисельності, складність управління. Ранжовані відповіді на оціночні питання вказують на високий, середній, низький, незначний або невідомий вплив чи властивості виду. Відповідний інвазійний ранг за кожним з чотирьох основних аспектів впливу інвазійних видів і загальний інвазійний ранг присвоюється за результатами обчислень в балах за спеціальними таблицями. У разі, якщо наведені 20 питань не охоплюють або не в повній мірі дозволяють оцінити вид, допускається коригування визначеного рангу.

Запропонована Інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України методика оцінки інвазійності чужорідних видів рослин заснована на використанні підходів EICAT IUCN (IUCN, 2020).

Інвазійний статус кожного чужорідного виду визначають за наявністю одного або кількох механізмів його впливу на окремі особини, популяції, угруповання, середовище існування (оселище, біотоп, екосистему) аборигенного(их) виду(-ів) з урахуванням індикаторів інвазійності.

Механізми впливу:

1. Конкуренція (чужорідний таксон конкурує з аборигенними таксонами за ресурси, наприклад, поживні речовини, воду, світло, простір, що має згубний вплив).

2. Гібридизація (чужорідний таксон утворює гібриди з аборигенними таксонами).

3. Передача хвороби (чужорідний таксон передає хвороби аборигенним таксонам).

4. Паразитизм та хижацтво (чужорідний таксон паразитує на аборигенних таксонах або живиться ними).

5. Токсичність та хімічний вплив на екосистему (чужорідний таксон є токсичним, викликає алергію, отруєння в людини або тварин, виявляє алелопатичні властивості, викликає зміни в хімічних характеристиках природного середовища).

6. Фізичний вплив на екосистему (чужорідний таксон спричиняє зміни фізичних характеристик природного середовища, наприклад, режим освітлення, ґрунтотвірні процеси).

7. Структурний вплив на екосистему (чужорідний таксон спричиняє зміни видового складу та структури угруповань, трофічні зв'язки).

Визначення категорії інвазійності чужорідного виду здійснюється на підставі аналізу відповідності наступним індикаторам:

I категорія - інвазійний ранг високий або середній:

1) наявний негативний вплив на біотоп(и), що спричиняє зміну складу та структури природних ценозів;

2) значне поширення та висока чисельність у різних типах біотопів;

3) широка еколого-ценотична амплітуда;

4) висока інвазійна активність;

5) значна складність контролю й управління;

II категорія - інвазійний ранг середній або низький:

6) участь у природних фітоценозах і прогнозований негативний вплив на біотоп(и);

7) виразні тенденції до зростання чисельності та поширення;

8) висока ймовірність повторного занесення у результаті актуальних видів антропогенної діяльності;

9) є бур'яном або апофітом на території первинного ареалу;

III категорія - інвазійний ранг низький:

10) таксономічна спорідненість із видами з високим і середнім інвазійним статусом;

11) виявляє мінливість морфологічних ознак, здатний до гібридизації з іншими чужорідними та аборигенними видами;

12) новий для території вид, інвазійний в суміжних регіонах чи областях зі схожими природно-кліматичними умовами;

13) ергазіофіт, який натуралізувався, широко розповсюджений в антропогенних біотопах, його культивування триває.

Відповідність властивостей виду індикаторів 1 - 5, або принаймні одному чи кільком з них, є підставою розглядати той чи інший вид чужорідних рослин як особливо небезпечний інвазійний (I категорія). Пункти 6 - 9 відповідають II категорії: інвазійні чужорідні види рослин середнього рівня загрози. Відповідність індикаторам 10 - 13 вказує на низький рівень загрози і відносить вид до III категорії. Водночас, види III категорії є найбільш динамічною групою, вивчення інвазійних властивостей яких потребує спеціальних досліджень.

Оцінювання інвазійності чужорідних видів і визначення їхньої категорії повинно враховувати формальні ознаки (включення до відповідних переліків сусідніх регіонів або більших одиниць біогеографічного районування чи адміністративно-територіального поділу), безпосередній вплив на довкілля, оцінка екосистемних послуг та економічних збитків (зокрема, пов'язаних із управлінням і боротьбою з інвазіями, усуненням їхніх наслідків).

Проведення оцінок і підготовку рекомендації щодо визначення статусу і категорії чужорідного виду можна здійснювати за екосистемним принципом (за типами екосистем із урахуванням їхньої специфіки), що суттєво підвищить якість оцінювання і допоможе усунути суб'єктивність оцінки конкретним експертом.

Чужорідні види, які вважаються інвазійними і включені до відповідних списків Європейського Союзу та в країнах Європи, насамперед суміжних з Україною, з подібними природно-кліматичними умовами, тісними транспортно-економічними зв'язками тощо рекомендується оцінювати та включати до Переліку. Разом з тим відсутність інвазійного статусу у певних чужорідних видів у інших країнах, навіть суміжних, не є аргументом ненадання такого статусу в Україні, оскільки Україна розташована у різних географічних зонах. Виважене поєднання екологічного та формального підходів є основою організації успішних заходів, спрямованих на попередження і запобігання неконтрольованого поширення фітоінвазій у природних екосистемах України.

Методика оцінки потенційного негативного впливу (ризику) чужорідних видів гідробіонтів у внутрішніх водах Європи розроблена в рамках міжнародного проєкту European Commission 6th Framework Program Integrated Project ALARM "Assessing LArge-scale environmental Risks with tested Methods" та опублікована колективом авторів (Panov et al. 2010). Пізніше методика була адаптована для проведення універсальної оцінки як водних, так і наземних чужорідних видів в країнах Чорноморського регіону в рамках проєкту Program BSB Project 1121 IASON "Invasive Alien Species Observatory and Network Development for the Assessment of Climate Change Impacts in Black Sea Deltaic Protected Areas" та викладена у вигляді методичних рекомендацій (SON M. O., project partners, 2021).

Для класифікації чужорідних видів відповідно до їхнього потенційного негативного впливу, використовується Індекс видоспецифічного ризику біозабруднення (Species-specific BioPollution Risk index, далі - SBPR), який є формалізацією вимог ЄС до оцінки чужорідних видів. Оцінка SBPR здійснюється на основні аналізу інвазійності конкретного чужорідного виду відповідно до оцінок трьох характерних для виду ризиків (дескрипторів):