Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо сплати земельного податку (далі - Податок) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство без надання підтверджуючих документів поінформувало, що користувалося земельною ділянкою на праві постійного користування, щодо якої подало за 2024 рік податкову декларацію з плати за землю та сплачувало Податок.

На підставі заяви Товариства Львівська міська рада (далі - Рада) прийняла ухвалу від ХХ.ХХ.ХХХХ №ХХХХ (далі - Ухвала) (оприлюднено 12.12.2024) про припинення права постійного користування земельною ділянкою, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та надання Товариству цієї земельної ділянки в оренду терміном на 10 років. Також Рада зобов'язала Товариство у шестимісячний термін з дати оприлюднення Ухвали укласти з нею: договір оренди землі, встановивши орендну плату за землю у розмірі 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та договір про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою з дати прийняття Ухвали.

Товариство просить надати роз'яснення, з якої дати втрачає статус платника Податку та виникає обов'язок уточнення податкових зобов'язань з Податку?

Оскільки до звернення не додано копій Ухвали, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо, що не дає змоги в повній мірі індентифікувати фактичну сутність обставин, стосовно яких виникла практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації, то Товариству надається роз'яснення загальних норм податкового законодавства.

Платниками Податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) або землекористувачі, яким відповідно до закону надані земельні ділянки державної або комунальної власності на правах постійного користування (ст. 269 Кодексу). Підставою для нарахування Податку є, зокрема дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) (пп. "б" п. 286.1 ст. 286 Кодексу).