Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства '...' щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що розпорядженням Кабінету Міністрів України '...' "Про визначення суб'єкта управління нерухомим майном, повернутим у власність держави" Міністерство економіки України визначено суб'єктом управління повернутим у власність держави за рішенням суду нерухомим майном за адресами: '...' (далі - Об'єкти).

Крім того, Товариство проінформувало, що на виконання наказу Міністерства економіки України '...' "Про закріплення державного нерухомого майна на праві господарського відання" ним здійснено заходи щодо державної реєстрації права господарського відання на Об'єкти.

Товариство запитує, чи виникає у нього податковий обов'язок із декларування та сплати Податку за Об'єкти які перебувають у власності органу державної влади - Міністерства економіки України.

Статтею 266 Кодексу визначається порядок справляння Податку. Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу встановлено, що платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до частини першої статті 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених Господарського кодексу України та іншими законами(стаття 136 Господарського кодексу України).