Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства стосовно окремих питань щодо здійснення господарських операцій між пов'язаними підприємствами, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні керівник Підприємства повідомив, що є керівником та засновником кількох приватних підприємств, які є платниками єдиного податку 3 групи за ставкою 5%.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи можна керівнику здійснювати у випадку необхідності господарські операції між належними йому підприємствами (купівля - продаж товарів)?

2. У випадку, якщо перепродаж товарів між належними йому підприємствами здійснюється через тривалий проміжок часу як повинно здійснюватися ціноутворення (чи має бути лише закупівельна ціна; чи в неї можна включати інфляцію, витрати на зберігання товару, маржу, тощо; чи ціна має бути ринковою - вищою відносно закупівельної)?

3. Чи існують які - небудь законодавчі обмеження на перепродаж товарів з торговою націнкою між належними йому підприємствами за умови сплати усіх належних податків?

Щодо першого питання

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (далі - ГКУ), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (частина перша стаття 1 ГКУ).

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша стаття 3 ГКУ).

Частиною другою статті 3 ГКУ передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності (частина перша стаття 2 ГКУ).

Пунктом 1 частини 2 статті 55 ГКУ визначено, що суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно частини третьої статті 19 ГКУ держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сфері цін і ціноутворення - з питань додержання суб'єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги.

При цьому пунктом 1 статті 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. стаття 1 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

До суб'єктів господарювання третьої групи, належать юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункт 291.4 стаття 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.