Державна податкова служба України, керуючись пп. "в" пп. 69.41.3 п. 69.41 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює виплату додаткової заробітної плати своїм мобілізованим працівникам. Додаткова заробітна плата віднесена до складу фонду оплати праці Товариства. Зазначені виплати здійснюються як добровільні виплати Товариства. Оподаткування таких виплат здійснюється Товариством відповідно до встановлених законодавством вимог.

Мобілізовані працівники Товариства є військовослужбовцями, визначеними у пп. 4 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Оскільки Законом України від 10 жовтня 2024 року №4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану", який набрав чинності з 01.12.2024, внесено, зокрема, зміни до розділу IV Кодексу та п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (далі - Закон №4015), платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Яку ставку військового збору зобов'язане застосовувати Товариство при виплаті доходу у формі додаткової заробітної плати працівнику Товариства, якщо такий працівник є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту?

Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Кодексу будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з п. п 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

При цьому інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Так, відповідно до пп. 2.2.12 п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 (далі - Інструкція №5), фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять, зокрема оплата за невідпрацьований час, а саме оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час.

Згідно зі ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

За працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що дохід у вигляді заробітної плати, до складу якої входить фонд додаткової заробітної плати, виплачується юридичною особою (роботодавцем) на користь фізичної особи (працівника) на підставі укладеного трудового договору (контракту) і не носить "добровільного характеру", то оплата праці працівника є обов'язковою виплатою роботодавця.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до КЗпП за виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час, виплачується середній заробіток, який входить до складу додаткової заробітної плати.