Державна податкова служба України розглянула звернення щодо дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство зареєстровано як платник ПДВ та здійснює реалізацію лікарських засобів та медичних виробів (далі – ЛЗ та МВ) фізичним особам (кінцевому споживачу) через власну мережу аптечних закладів.

На виконання Урядової програми "Доступні ліки" між Підприємством та Національною службою здоров’я України (далі – НСЗУ) укладено договір про реімбурсацію, відповідно до умов якого Підприємство відпускає фізичним особам – пацієнтам ЛЗ та МВ згідно з обраною групою/групами станів, за роздрібними цінами, визначеними в переліку ЛЗ та МВ, а НСЗУ – повністю або частково відшкодовує аптечному закладу вартість ЛЗ та МВ, відпущених пацієнтам на підставі електронних рецептів, внесених до електронної системи охорони здоров’я, у межах загального обсягу бюджетних асигнувань, передбачених для реімбурсації ЛЗ та МВ за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

Згідно з умовами договору, реімбурсація здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на підставі звіту Підприємства протягом 10 робочих днів з дня його отримання НСЗУ.

З огляду на викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) на яку дату Підприємство повинно скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну у разі реалізації фізичній особі (кінцевому споживачу) ЛЗ / МВ на умовах повної реімбурсації НСЗУ;

2) на яку дату Підприємство повинно скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну у разі реалізації фізичній особі (кінцевому споживачу) ЛЗ / МВ, які частково оплачуються такою фізичною особою, а частково компенсується НСЗУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості, реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів (включаючи допоміжні засоби) за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій визначає Закон України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" зі змінами (далі – Закон № 2168). Порядок реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів затверджено постановою кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 854 "Деякі питання реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення" зі змінами.

Реімбурсація – повне або часткове відшкодування суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вартості лікарських засобів або медичних виробів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів Державного бюджету України (пункт 5 частини першої статті 2 Закону № 2168).

Основні засади оплати надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій визначено статтею 10 Закону № 2168. Зокрема, відшкодування вартості лікарських засобів та медичних виробів за договорами про реімбурсацію за програмою медичних гарантій здійснює центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (частина шоста статті 10 Закону № 2168).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.