Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи - підприємця (далі - Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець повідомив, що здійснює діяльність з продажу непродовольчих товарів безпосередньо в магазині та через мережу Інтернет.

У зв'язку зі складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари Підприємець звернувся до податкового органу із такими запитаннями:

1. Чи зобов'язаний Підприємець застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) у разі дистанційного продажу товарів та зарахування післяплати на платіжний рахунок Підприємця, відкритий небанківським надавачем платіжних послуг?

2. Чи має право Підприємець використовувати платіжний рахунок, відкритий небанківським надавачем платіжних послуг, якщо отримує кошти від покупців за реквізитами IBAN? Якщо так, то чи потрібно їх фіскалізувати?

3. Чи потрібно здійснювати розрахунки із використанням РРО/ПРРО у випадку надходження коштів від іншого суб'єкта господарювання з його поточного рахунку, відкритого у банківській установі, на платіжний рахунок Підприємця,відкритий небанківським надавачем платіжних послуг?

4. Чи потрібно здійснювати розрахунки із використанням РРО/ПРРО у випадку надходження коштів від іншого суб'єкта господарювання з його платіжного рахунку, відкритого небанківським надавачем платіжних послуг, на платіжний рахунок Підприємця?

5. Чи можеПідприємець після зарахування післяплати на платіжний рахунок використовувати такі кошти у своїй підприємницькій діяльності для розрахунку за товари/послуги з контрагентами?

Перед наданням індивідуальної податкової консультації звертаємо увагу Підприємця на необхідності використання та вказання у зверненнях правильної термінології, оскільки відповідно до вимог Закону України "Про платіжні послуги" розрахункові рахунки відкриваються банками небанківським надавачам платіжних послуг для виконання ними платіжних операцій, а тому вказання Підприємцем у питанні 3, що йому надходять кошти від інших суб'єктів господарювання з їх розрахункових рахунків, відкритих у банківській установі, є не коректним.

Щодо питань 1 - 4 (застосування РРО/ПРРО)

З метою надання відповіді на поставлені питання повідомляємо, що правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг установлені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265).

Законом №265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарювання зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ установленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Також, звертаємо увагу, що обов'язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб'єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому обов'язок суб'єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Поряд з цим пунктом 2 статті 9 Закону №265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

З урахуванням вимог пункту 2 статті 9 Закону №265, як відповідь на питання 1 - 4, повідомляємо, якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку(тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов'язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Своєю чергою, після набрання чинності Законом України "Про платіжні послуги" небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.

Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера банківського та платіжного рахунку користувача формується відповідно до положень Національного стандарту України "Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010" затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року №454.

Водночас, незважаючи на той факт, що структура номера банківського та платіжного рахунку користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які відкриваються та ведуться виключно банками, платіжні рахунки відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг, а тому у випадку використання Підприємцем послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону №265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов'язковим застосуванням Підприємцем РРО/ПРРО.