Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства стосовно деяких питань складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунків коригування до податкових накладних (далі – розрахунків коригування) та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, в наслідок повернення товарів покупцями (отримувачами), в рамках здійснення діяльності з постачання товарів / послуг Товариство (постачальник) складає розрахунки коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, які направляє покупцям (отримувачам) для реєстрації в ЄРПН, але отримує відмову від покупця (отримувача) у реєстрації в ЄРПН зазначених розрахунків коригування, по причині застосування до них відповідальності за порушення термінів реєстрації розрахунків коригування, складених у період дії пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Зважаючи на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) Щодо термінів складання розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальником;

2) Щодо відповідальності передбаченої для покупця (отримувача) товарів / послуг за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості;

3) Щодо граничних термінів передбачених для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування покупцем (отримувачем) товарів / послуг.

У зверненні відсутня інформація, щодо опису конкретної ситуації, що призвела до відмови в реєстрації в ЄРПН розрахунків коригувань покупцями (отримувачами), відсутнє посилання на номери та дати складання податкових накладних, розрахунків коригування. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу (пункт 44.1 стаття 44 розділу II Кодексу).

Щодо питань 1, 3

Правові основи оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Правила складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної регулюються статтями 201 та 192 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін та надати покупцю за його вимогою.

Статтею 192 розділу V Кодексу встановлено особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.