Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації (далі - звернення) стосовно можливості застосування штрафних санкцій та проведення камеральної перевірки після проведення документальної виїзної перевірки, а також нарахування і застосування штрафних санкцій, термін застосування яких перевищує 1 095 днів від дати вчинення правопорушення, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

У своєму зверненні товариство повідомило, що отримання податкової консультації пов'язано зі складністю застосування норм Кодексу та полягає у необхідності розуміння щодо застосування штрафних санкцій після проведення документальної виїзної перевірки та терміну застосування штрафних санкцій від дати вчинення правопорушення (перевищує 1 095 днів).

Ураховуючи викладене, товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Можливість застосування штрафних санкцій та проведення камеральної перевірки після проведення документальної виїзної перевірки, мета якої була встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

2. Чи нараховуються і застосовуються штрафні санкції, термін застосування яких перевищує 1 095 днів від дати вчинення правопорушення?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Статтею 36 розділу І Кодексу визначено податковий обов'язок платника. Так, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75 статті 75 глави 8 розділу ІІ Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ) (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних (далі - ЄРАН) та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРАН, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 393 Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статті 393 Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 441.13 статті 44-1, підпунктів 6 - 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Кодексу. Так, пунктом 76.1 статті 76 Кодексу передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 Кодексу (пункт 86.2 статті 86 Кодексу).

Абзацами першим та другим пункту 76.3 статті 76 Кодексу визначено, що:

камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання,

камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов'язань, визначеним статтею 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу (пункт 113.1 статті 113 глави 11 розділу ІІ Кодексу).

Абзацами першим, другим і четвертим пункту 102.1 статті 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1 095 дня (2 555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 розділу І Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання, зокрема, податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.