Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством (інвестором) опрацьовуються окремі питання щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг у рамках реалізації угод про розподіл продукції (далі – УРП) в описаній у зверненні ситуації.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції Товариства з постачання (надання) послуг із залучення власного персоналу Товариства для цілей здійснення операцій, пов’язаних із виконанням УРП;

2) чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції Товариства з передачі обладнання або матеріалів, які будуть використовуватися в операціях, пов’язаних із виконанням УРП;

3) чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції Товариства з постачання (надання) послуг із оренди обладнання та матеріалів для цілей здійснення операцій, пов’язаних із виконанням УРП?

Разом з тим, зміст звернення не дає змоги у повній мірі визначити, якому безпосередньо суб’єкту здійснюється постачання (передача) вказаних у зверненні товарів/послуг, а саме: УРП, чи таке постачання (передача) здійснюється виключно у межах самого Товариства (між відповідними його підпорядкованими підрозділами).

У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1  5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Інвестор (інвестори)  громадянин України, іноземець, особа без громадянства, юридична особа України або іншої держави, об'єднання юридичних осіб, створене в Україні чи за її межами, особи, які діють окремо чи спільно, що має (мають) відповідні фінансово-економічні та технічні можливості або відповідну кваліфікацію для користування надрами та визначений переможцем (переможцями) конкурсу; особа, визначена абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 7 Закону України від 14 вересня 1999 року № 1039-XIV "Про угоди про розподіл продукції" (далі – Закон № 1039), у разі укладення угоди за участю такої особи; особа, яка набула прав та обов'язків, визначених угодою про розподіл продукції, в результаті передачі прав та обов'язків відповідно до статті 26 Закону № 1039 (стаття 1 Закону № 1039).

Компенсаційна продукція  частина виробленої продукції, що передається у власність інвестора в рахунок компенсації його витрат та, у випадках, передбачених Законом № 1039, з урахуванням їх індексації (стаття 1 Закону № 1039).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1039 відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона  Україна доручає іншій стороні  інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.

Відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону № 1039 порядок визначення складу витрат, що підлягають відшкодуванню інвестору компенсаційною продукцією, визначається угодою про розподіл продукції і повинен відповідати вимогам, встановленим у вказаній вище частині, зокрема відшкодування витрат здійснюється шляхом передачі інвестору права власності на компенсаційну продукцію у пункті виміру.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Для цілей оподаткування платником ПДВ є особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції (підпункт 8 пункту 180.1 статті 180 розділу V ПКУ).

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ). При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).