Головне управління ДПС у м. Києві на звернення Товариства щодо справляння плати за землю (далі – Плата), керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником нерухомого майна – нежитлові приміщення (далі – Об’єкти), розташованого на земельній ділянці (кадастровий номер ХХХХХХХХХХ:ХХ:ХХХ:ХХХХ), речові права на яку не оформлені (далі  Ділянка).

Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення щодо виникнення у нього податкового обов’язку із справляння Плати за Ділянку.

Підстави для нарахування Плати визначено нормами ст.ст. 286 та 288 Кодексу.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформленого прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині платного використання землі в України (ст. 206 Земельного кодексу).

Статтею 120 Земельного кодексу передбачені умови переходу права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), що розміщений на ній.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності або у користуванні на праві оренди у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право власності або право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта (част. перша, четверта ст. 120 Земельного кодексу).

При цьому документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт (част. сьома ст. 120 Земельного кодексу).

Якщо об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об’єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об’єкта нерухомого майна зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому ст. ст. 118, 123 або 128 Земельного кодексу. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу, зобов’язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому Земельним кодексом (част. одинадцята ст. 120 Земельного кодексу).