З метою забезпечення слідчими та прокурорами під час розслідування злочинів, у результаті вчинення яких одержано майно (доходи), повноти кримінально-правової кваліфікації, керуючись статтею 9 Закону України "Про прокуратуру", пунктом 9 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, статтею 12 Закону України "Про Державне бюро розслідувань", статтею 8 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", статтею 17 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України", статтею 10 Закону України "Про Службу безпеки України", НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Порядок організації та забезпечення досудового розслідування злочинів, у результаті вчинення яких одержано майно (доходи), що додається.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на перших заступників та заступників Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ України, Директорів Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України та Голови Служби безпеки України відповідно до розподілу обов'язків.

1. Цей Порядок розроблено з метою забезпечення слідчими та прокурорами під час розслідування злочинів, у результаті вчинення яких одержано майно (доходи), повноти кримінально-правової кваліфікації, зокрема на виконання Україною зобов'язань щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) коштів, які викладені в Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, тридцятої Рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмивання грошей (FATF), та положень кримінального, кримінального процесуального законодавства, Законів України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", "Про прокуратуру", "Про Бюро економічної безпеки України", "Про Національну поліцію", "Про Службу безпеки України", "Про Державне бюро розслідувань", "Про Національне антикорупційне бюро України" та іншого законодавства України.

2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, мають такі значення:

Термін "майно" у цьому Порядку вживається у значеннях, наведених у Цивільному кодексі України.

Майно (доходи), одержане злочинним шляхом, - будь-які активи, одержані прямо чи опосередковано внаслідок вчинення злочину.

Повнота кримінально-правової кваліфікації - забезпечення стороною обвинувачення правової оцінки всіх протиправних діянь, вчинених особою, шляхом зіставлення відповідності встановлених фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення і норм закону про кримінальну відповідальність.

Термін "предикатний злочин" у цьому Порядку вживається у значеннях, наведених у Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів від 8 листопада 1990 року, ратифікованій Україною 17.12.97, та рекомендаціях FATF, а саме:

Предикатний злочин - будь-який злочин, у результаті вчинення якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину, зазначеного в статті 6 Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом.

Термін "фінансове розслідування", мета та принципи його проведення для цілей цього Порядку вживаються у значеннях, наведених у тридцятій рекомендації FATF та пояснювальній записці до вказаної рекомендації.

Фінансове розслідування - сукупність здійснюваних у межах досудового розслідування злочину, в результаті вчинення якого одержано майно (доходи), слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, спрямованих на виявлення такого майна, відслідковування його руху, зміни форми, маскування походження, перетворення, визначення вартості, накладення арешту, з метою використання зібраних доказів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, та застосування конфіскації / спеціальної конфіскації.

Фінансовий аналіз - дослідження, у тому числі із залученням спеціалістів, фінансової інформації з метою виявлення й розслідування злочинів, що містять корисливу мету.

Фінансові інструменти - фінансові активи, фінансові зобов'язання, інструменти власного капіталу і похідні фінансові інструменти відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2001 року за № 1050/6241, Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 134 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2012 № 568.

1. З метою виконання завдань кримінального провадження слідчим у кожному кримінальному провадженні щодо злочинів, у результаті вчинення яких одержано майно (доходи), забезпечується проведення необхідних слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, спрямованих на виявлення майна (доходів), одержаного злочинним шляхом, відслідковування його руху, зміни форми, походження, перетворення, визначення вартості, накладення арешту, для його конфіскації / спеціальної конфіскації.

2. Слідчий у кожному кримінальному провадженні щодо злочинів указаної категорії забезпечує:

встановлення всіх обставин вчинення злочину;

повноту кримінально-правової кваліфікації;

визначення обсягу майна (доходів), одержаного злочинним шляхом;

розшук майна (доходів), одержаного злочинним шляхом, з метою подальшої конфіскації;

розшук майна (доходів), одержаного злочинним шляхом, яке є доходами від такого майна або яке було повністю або частково перетворено в інше майно, а також іншого майна, на яке може бути накладено арешт з метою подальшої спеціальної конфіскації;

вжиття заходів, спрямованих на зупинення проведення будь-яких операцій / правочинів стосовно майна, фактичні обставини щодо якого свідчать про його набуття злочинним шляхом;

встановлення осіб, причетних до операцій з майном (доходами), одержаним злочинним шляхом.

3. Слідчий під час досудового розслідування у кожному кримінальному провадженні щодо предикатних злочинів, використовуючи передбачені кримінальним процесуальним законодавством України інструменти, проводить фінансовий аналіз (що в розумінні тридцятої рекомендації FATF означає проведення фінансових розслідувань), у тому числі із залученням спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями, зокрема:

банківських рахунків (договорів банківського, у тому числі розрахунково-касового обслуговування, укладених між клієнтом і банком); розрахункових рахунків, відкритих підприємству або організації, що має власні оборотні кошти й самостійний баланс, а також фізичним особам-підприємцям без утворення юридичної особи для зберігання коштів і проведення безготівкових розрахунків; поточних рахунків, які банк відкриває для фізичних осіб, громадських об'єднань і фондів, а також для їх філій, підприємств поза їх місцезнаходженням, бюджетним організаціям для операцій щодо бюджетних фондів; рахунків, які банки відкривають нерезидентам для провадження інвестиційної, експортно-імпортної діяльності, депозитних рахунків, валютних рахунків клієнта, що фактично складається з двох рахунків - поточного й транзитного;

руху коштів на вказаних рахунках (прибуткових та видаткових операцій, зокрема зняття готівки, призначення платежів, інше);

первинних бухгалтерських та фінансово-господарських документів (у тому числі складського обліку, виробничих потужностей, вантажно-митних декларацій, товарних накладних);

податкової, фінансової, бюджетної, статистичної та іншої звітності;

руху фінансових і товарних потоків;

господарських договорів;

трудових договорів (контрактів, угод);

динаміки дебіторської та кредиторської заборгованості;

правочинів щодо придбання рухомого та нерухомого майна;

способу життя (відомостей про подорожі, придбання рухомого та нерухомого майна, декларацій про майновий стан та доходи, декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; телефонних / комунікаційних записів; страхових платежів / контрактів, комунальних послуг; відомостей, отриманих з інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є органи державної влади або органи місцевого самоврядування, а також відомостей з відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, судових рішень, які набрали законної сили, інших джерел, що можуть містити інформацію про спосіб життя особи; документів та/або інформації, у тому числі з обмеженим доступом, що надходять (отримані) від державних органів, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, спеціалістів, експертів, громадян та їх об'єднань, а також від державних та інших компетентних органів іноземних держав; відомостей із медіа, мережі Інтернет, інших джерел інформації, які стосуються конкретної особи та містять фактичні дані, які можуть бути перевірені, тощо);